четвер, 22 травня 2014 р.

Смарагдові дива України ( 24 травня Європейський день парків )



Цей парк завжди чекає на людей,
Стоїш, мовчиш. По-справжньому   щасливий,
Коли обійме затишком алей
Чи прихистить від весняної зливи…
                   
                      Наталка Янушевич

     Людство створило багато шедеврів садово-паркового та ландшафтного мистецтва – це цілий світ зі своєю символікою, філософією, історією, особливостями. Вчені ще й досі сперечаються, де й коли було закладено легендарні сади Семіраміди, одне із семи чудес світу. Були там східчасті тераси, де шумів пальмовий гай і стояли стрункі кипариси, а між ними співали водограї й виблискували проти сонця срібні вази з лілеями та яскравими зірочками анемон. Посередені можемо уявити собі альтанку, облицьовану різнокольоровими кахлями – "Дім радості й краси", в якому слухає мелодію флейт і вірші поетів сама Семіраміда…

        Територія сучасної України теж є одним із найдавніших ареалів садівництва. Геродот, який відвідав узбережжя Понту Евксинського (Чорного моря) у V ст. до н.е., розповідав про те, що мешканцям цих міст вдалося приживити тут виноградну лозу, і про казкові сади скіфів-орачів – одного з племен Подніпров’я. Справжнього розквіту садівництво набуло за часів князя Володимира, після офіційного хрещення держави, коли Київська Русь потрапляє під візантійські культурні впливи. Провідна роль у садівництві в ті далекі часи належала монастирям. В ХІІ ст. були створені сади при Києво-Печерському, Софіївському, Кирилівському монастирях. Монастирські сади закладались як праобрази Раю. Їх засаджували здебільшого невеликими фруктовими та декоративними деревами і обовязково квітами – перевагу надавали трояндам, як символу Богородиці.

Саме від середньовічних монастирських садів беруть традиції парки і сади доби Ренесансу, більшість з яких збереглася на західноукраїнських землях. Багато з них було закладено в регулярному стилі – із прямими алеями, розкішними квітковими партерами, басейнами та фонтанами. Прикладом такого парку, що зберігся до наших днів, є старовинний Підгірецький парк у Львівській області. Парками регулярного типу є також Печорський парк на Вінниччині, заснований наприкінці XVII ст. польським магнатом М. Потоцьким. У цьому ж стилі побудовано колишній Царський сад при Маріїнському палаці.

Значного розмаху паркобудування в Україні набуває у ХVIII ст., коли було збудовано чимало старовинних палаців і парків для царських вельмож, а саме: величезні парки і палаци в Почепі та Батурині для Розумовського, у Вишеньках і Кочурівці для Рум’янцева-Задунайського, в Катеринославі (Дніпропетровську) для Потьомкіна.

Починаючи з другої половини ХVIII ст., швидкого поширення у паркобудуванні набуває пейзажний, або ландшафтний стиль, для якого характерним є вільне планування з урахуванням природного ландшафту. Яскравими зразками пейзажних парків, що на сьогодні визначають рівень ландшафтної архітектури України, є всесвітньо відома "Софіївка" в Умані та "Олександрія" в Білій Церкві. Овіяний легендами й романтикою античної міфології, насичений екзотичною флорою й багатьма загадковими спорудами (шлюзи, басейни, підземні галереї, фонтани, каскади, скульптури, тощо), дендропарк "Софіївка" є шедевром паркобудування світового рівня.
Однією з найкрасивіших і найцікавіших пам’яток садово-паркового мистецтва України кінця ХVIII – початку ХІХ ст. є дендропарк "Олександрія" Національної академії наук України, розміщений на околиці міста Біла Церква поряд з чарівною річкою Рось. Створений понад 220 років тому родиною великого землевласника, графа Франциска Ксаверія Браницького та названий на честь його господарки Олександри Браницької – він належить до числа найбільших парків в Україні і має площу біля 300 га.

Це цілісний ансамбль, в якому знайшла своє відображення ідея поєднання творчих сил природи і людини. Парк у будь-яку пору року цікавий для відвідувачів своїми зеленими насадженнями, композиціями з дерев та кущів, просторими галявиними, тінистими алеями, старовинною архітектурою, каскадами ставків, водоспадами, фонтанами. Атмосфера спокою, єднання з природою панує в парку, тут легко і спокійно думається і дихається. Не дивно, що з моменту свого виникнення парк "Олександрія" став місцем паломництва людей мистецтва, культури, відомих історичних постатей. Тут бували Г.Р. Державін, О.С. Пушкін, Т.Г. Шевченко, декабристи П.І. Пестель, М.П. Бестужев-Рюмін, С.І. Муравйов-Апостол. Не раз парк відвідували російські царі та члени їхніх сімей.
Чудовими ландшафтними парками кінця ХVIII – початку ХІХ ст. є також Качанівський, Сокиринський, Седнівський, Березово-Рудківський, Хомутецький.
У ХІХ ст. в паркобудівництві спостерігається захоплення колекціонуванням рослин, створенням по суті дендраріїв. Прикладом цього може бути відомий Основянський акліматизаційний сад, де вперше в Україні було випробувано близько 200 видів деревних рослин. У цей час був створений також один із видатних ландшафтних парків України – Тростянецький дендропарк. За красою й виразністю пейзажних композицій, створений із пишної рослинності в поєднанні з мальовничими галявинами і водною поверхнею ставків та гористим рельєфом, дендропарк "Тростянець" є одним із найкращих в Європі.
У Криму найцінніші паркові ансамблі були створені в ХІХ ст. багатими царськими вельможами. Розташовані переважно біля вишуканих палаців, з рідкісною субтропічною флорою (кипарисами, маслиновими та лавровими гаями, тощо), кримські парки в Алупці, Гурзуфі, Лівадії, Місхорі, Массандрі, Форосі вражають своєю неповторною красою й довершеністю.
Заслуговують на увагу, як зразки високого рівня розвитку ландшафтної архітектури, культивацією представників флори різних кліматичних зон та куточків світу, також ботанічні сади України, яких на сьогодні налічується біля 30. В Україні перші ботанічні сади були закладені при монастирях для вирощування лікарських і плодово-ягідних рослин. У ХІХ ст. з відкриттям університетів при них засновуються ботанічні сади. Так, у 1804 р. ботанічний сад створюють при Харківському університеті, а дещо пізніше – при університетах у Львові (1829), Києві (1839), Одесі (1867), Чернівцях (1877). У 1812 р. поблизу Ялти Х.Х. Стевен закладає імператорський Нікітський ботанічний сад, який відіграв і відіграє донині величезну роль у розвитку плодівництва та декоративного садівництва південних районів України.
Україна володіє великою кількістю визначних парків і садів. Нині перебувають на обліку й під охороною держави 83 парки-памятки садово-паркового мистецтва національного значення та 427 парків-памяток місцевого значення. Це величезне надбання нашого народу, яким по праву ми  можемо гордитися і яке потрібно оберігати. Воно вносить красу і гармонію в життя кожного з нас, змінюючи світ на краще.
Здійснити захоплюючу екскурсію відразу по всіх цих зелених перлинах України можна не виходячи з приміщення Білоцерківської центральної міської бібліотеки, яка пропонує своїм читачам ряд прекрасних видань про садово-паркове мистецтво України:

 


      Ботанічні сади та дендропарки / [ відп. ред. : Т.М. Черевченко, С.С.Волков]. – К. : Держ. служба заповідної справи Мін. природи України, ПРООН в Україні, 2009. – 296 с.









Галкін С.І. Парк "Олександрія". Історія та сучасність / С.І.Галкін. – Біла Церква: Видавець Пшонківський О.В., 2013. – 104 с.


              





      Дерлеменко Є.А. Парки Києва: фотоальбом  / Є.А. Дерлеменко. – К.: Урожай, 2006. – 91 с.

             

               





     Дерлеменко Є.А. Парки України: фотоальбом / Є.А.Дерлеменко. – К. : Балтія – Друк, 2006. –91 с.



               


  


    Хроніка 2000 (Поезія українського парку): Укр. культурологічний альманах / ред. Л.Кравчук. – К.: Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2001. – 797 с.





                

     В читальному залі бібліотеки оформлена папка "Парк "Олександрія", в якій зібрано цікавий матеріал про історію, сучасний стан та перспективи розвитку дендропарку. В розділі "Троянда сонця, що не гасне у віках" легендарний парк представлений в поезії, піснях та образотворчому мистецтві.







                                                 Любов Вилегжаніна, головний бібліотекар



























Немає коментарів:

Дописати коментар