пʼятниця, 29 травня 2015 р.

Паустовський і Білоцерківщина

    31 травня виповнюється 123 роки від дня народження славетного російського письменника Костянтина Паустовського.
   Костянтин Георгійович, москвич за народженням, говорив, що в нього три батьківщини: перша – то земля батьків, батьківщина, що на березі річки Рось, в Україні, друга – в Росії, на Рязанщині, а третя – література.
     У своїй автобіографічній "Повісті про життя" письменник розповідає  про дитячі роки, проведені у Городищі та Пилипчі. Через багато років у своєму нарисі "Біла Церква" уже відомий співець, романтик, поет у прозі писав: "Біла Церква – старовинне місто, колишня столиця українських гетьманів. Поблизу міста розкинулись прекрасні олександрійські сади, які належали колись графині Браницькій – дочці Катерини ІІ. У цих садах бували Пушкін і Міцкевич. Ці сади справляли враження казки...".
    

четвер, 28 травня 2015 р.

Знову біля фонтана

 
2 червня відновлює роботу бібліотека під парасолькою.
Щовівторка, при сприятливій погоді, чекаємо на вас у парку культури і відпочинку імені 
Т. Г. Шевченка 
з 14 до 17 години.
Як завжди, зустрінемось біля фонтана.

вівторок, 26 травня 2015 р.

Сьгодні Грузія відзначає День незалежності

Улюблена легенда грузинів розповідає про те, що коли Бог розподіляв землі між народами, грузини гарно проводили час зі смачним вином. Коли ж настала і їхня черга, їм нічого не залишилося і Бог запитав: "А де ж ви були?". Грузини відповіли: "Пили на Твою славу і здоров'я". І тоді Бог віддав їм ті землі, які притримав для себе. Тому, напевно, Грузію називають раєм на землі.

Вітаємо дружній грузинський народ зі святом! Бажаємо миру і процвітання!
Та хочемо сказати, що любимо грузинську кухню, в захопленні від грузинської культури, славнозвісної грузинської гостинності та просто чудової країни з прекраними людьми!

Воєнні замальовки Романа Жовтяка

    Нещодавно в нашій бібліотеці відбулася зустріч учнів 4-В класу БСШ №1 із захисником Вітчизни старшим солдатом зенітно-ракетного полку Романом Жовтяком, який майже рік воював у зоні АТО.
 Затамувавши подих, діти слухали розповіді бійця про військову службу на сході України, бої під Волновахою, Донецьким аеропортом та його роздуми про те, що допомагало пережити страхіття війни.  Віра в свій народ, Україну, а ще улюблене з дитинства захоплення малюванням додавали сил та впевненості. У короткі хвилини
перепочинку за допомогою олівця та ручки в звичайному зошиті Роман зображав портрети друзів, суворі пейзажі, солдатський побут... Сьогодні цей "захалявний" зошит став для солдата не лише спогадом про пережиті події, а й незримою зв'язною ниточкою між ним і бойовими побратимами, з якими пліч-о-пліч відбивав атаки ворога, та пам'яттю про тих, хто навіки залишився в далеких Донецьких степах ...

четвер, 21 травня 2015 р.

Доля однієї вишиванки

  Вишиванка, в якій сьогодні завітав до бібліотеки наш читач, стала оберегом, пам'яттю родини Ященків. Сорочку для свого чоловіка в далекому 1941 році вишила Єфросинія Терентіївна. Та не судилося ... Рядовий Ященко Терешко Семенович загинув у 1944 році в Молдавії, так і не примірявши на себе дарунок  дружини. 
  В день, коли вся Україна заквітчалась вишиванками, дідову сорочку з гордістю одягнув його внук, Володимир Анатолійович.

Мов символ долі — сорочки родинні.
На полотні між хрестиками — дати.
А чорне й біле — то дні швидкоплинні:
Комусь лишатись, комусь — в небо відлітати ...

Вишиванку одягаймо – Україну об’єднаймо!


Одягнімо, друже, вишиванки —
Наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,
А для себе, вірний друже мій.

Одягнімо вишиванки, друже,
Як одвічний предків талісман.
Хай не буде серед нас байдужих
І один в нас буде отаман.

Одягнімо в свята і неділі,
В будень, за потреби, одягнім
І відчуєм — вороги безсилі
Зруйнувати український дім.

Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ —
Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на багато літ.
             Василь Дерій

 

середа, 20 травня 2015 р.

"Знімаємо "порчу"!"... (Торгова площа, 4/27)

   Недавно на вулицях Києва з'явився рекламний щит з логотипом газети «День» і словами «Знімаємо «порчу»!, що не могло не викликти безліч запитань . 
    Своєрідною відповіддю на них став ролик, з якого слідує, що омана «знімається» з тих людей, які мають коротку історичну і політичну пам'ять. 
    Саме для того, щоб тінь минулого, наведена на  уми українців,  не переслідувала їх  повсякчас, видання  пропонує  багато цікавих матеріалів, вдумливої аналітики, актуальних репортажів, важливих інтерв'ю. 
   В нашій бібліотеці, на знак солідарності з демократичною українською газетою, оформлена книжкова виставка «Знімаємо «порчу» разом з газетою «День»!», на якій представлені видання із серії «Бібліотека газети «День». Якщо ви будете читати і знати, ви будете інформовані, будете більш вільні, навчитесь думати і діяти, будувати нову країну, починаючи з себе.   
                         Тож, українці, читайте!


четвер, 14 травня 2015 р.

Родинні фронтові історії

  Друга світова війна забрала життя десятків мільйонів людей по всьому світу. Ця війна торкнулася практично кожної української родини. Пам'ять про ті страшні роки має залишитися з нами назавжди.
  Родинними фронтовими історіями напередодні Дня Перемоги поділилися члени клубів "Водограй" Академії пенсіонерів та ветеранів війни і праці "Землянка". А ще переглядали старенькі світлини, читали листи з війни ... 
  Вічна слава і пам'ять тим, хто на бойових і трудових фронтах боровся за Перемогу, хто мужньо протистояв ворогу, відстоюючи свободу рідної землі.
 

Незвичайна поезія незвичайного поета


Так скаже кожний, хто міг до неї долучитись. Вона більше  схожа на сповідь і  вирізняється  щирою  високою  духовністю. Ці вірші належать перу Івана Павла II або Папи Римського (в миру – Кароля Войтили), якому 18 травня 2015 виповнилося б 95 років від дня народження. 
  Довгий час він займав найвищу ступінь у церковній ієрархії католицької церкви і мав помітний вплив на  суспільство своїм авторитетом, ідеями, миролюбством, працею і скромністю.

  Як священник і як поет, Кароль Войтила не покривив душею ні у віршах, ні в житті. Не будучи ніколи в центрі польської літератури, не приєднуючись до жодної з провідних художніх течій, він повернув поетичному слову гідність і шляхетність, а поезії місце, яке вона мала в ті часи, коли була дуже близькою до молитви і пісні.                Приємно усвідомити, що й українська література долучилася до його неповторної творчості декількома збірками, наприклад,  у перекладах нашого земляка, письменника, публіциста, літературознавця Віктора Грабовського. 
   Познайомитись з поезією Кароля Войтили, який писав також під псевдонімом Анджей Явень, можна  і в нашій бібліотеці, причому, як українською, так і мовою  оригіналу. 

Затримай на мить свій погляд на краплях
травневої зливи:
це ж у них відроджують блиск ясні гори зеленого листя так, 
що кожне тяжіє у краплі, щоб окреслені межі розлити – і, хоч очі виповнює подив, 
не можеш, справді не можеш до дна
свою думку відкрити.
Мабуть, що втішатимеш бідну, ніби спросонну  дитину:
Не цурайся, рідненька, блиску речей, залишся у здивуванні!
Даремні слова! Чи не знаєш? Це ж нею ти, власне, існуєш
У світлі речей так глибоко,
Що мусиш для них щораз глибшого 
простору – в собі шукати.
                     Переклад В. Грабовського


пʼятниця, 8 травня 2015 р.

Воїни, які загинули в боях і поховані в Білій Церкві


     1. Альохін Захарій Якимович. Рядовий. Помер від ран 8.03.1944 р.
2. Амержанов Мін Ахмедович. Рядовий. Помер від ран 17.03. 1944 р.
3. Балабаєв Андрій Микитович, 1915 р.н. Гвардії старший сержант.Загинув 24.02.1944 р.
4. Бєляєв Олександр Іванович. Рядовий. Помер від ран 25.01.1944 р.
5. Блоцький Петро Костянтинович.Рядовий.Помер від ран 19.01.1944 р.
6. Бобров Семен Дмитрович. Сержант. Помер від ран 29.02.1944 р.
7.  Василенко Володимир Іванович. Старший лейтенант. Помер від ран 22.02.1944 р.
8. Гайматурін Іван Миколайович,  1918 р.н. Старший лейтенант. Загинув.
9. Ганіцимов Газісім. Рядовий. Помер від ран 20. 03. 1944 р.
10.Гаркушин Георгій Григорович. Рядовий. Помер від ран 4.02.1944 р.
11. Гімудзінов Іслам. Рядовий. Помер від ран 6.07. 1943 р.
12. Гончаров Ілля Єгорович. Ст. сержант. Помер від ран 18. 01. 1944 р.
13. Гопоцар Григорій Степанович. Рядовий. Помер від ран 7.02.1944 р.
14. Гудь Василь Федорович. Рядовий. Помер від ран 17. 02. 1944 р.
15. Карпенко Петро Іванович, 1922 р.н. Єфрейтор. Загинув 25. 02. 1944 р.
16. Кислицький Іван Григорович. Рядовий. Загинув 25.01. 1944 р.
17. Клименко Яків Климентійович. Рядовий. Помер від ран 17. 02. 1944 р.
18. Кожеваткін Єгор Іванович. Рядовий. Помер від ран 13. 02. 1944 р.
19. Козлов Сергій Васильович. Рядовий. Помер від ран 22. 01. 1944 р.
20. Косяк Андрій Васильович. Рядовий. Помер від ран 22. 02. 1944 р.
21. Мартиненко Михайло. Рядовий. Помер від ран 18. 01. 1944 р.
22. Можняк Юхим Юхимович. Рядовий. Помер від ран 27. 01. 1944 р.
23. Молдомирзаєв Тохтун. Рядовий. Помер від ран 10. 02. 1944 р.
24. Невєров Микола Федорович. Рядовий. Помер від ран 8. 02. 1944 р.
25. Нігонов Василь Григорович. Молодший сержант. Помер від ран 23. 03. 1944 р.
26. Ніколаєв Олександр Миколайович. Рядовий. Помер від ран 13. 02. 1944 р.
27. Норченко Григорій Павлович. Рядовий. Помер від ран 12. 02. 1944 р.
28. Параха Митрофан Семенович. Ст. лейтенант. Помер від ран 30.01. 1944 р.
29. Порченко Григорій Павлович. Рядовий. Помер від ран 12. 02. 1944 р.
30. Сапожник Олександр Данилович. Рядовий. Помер від ран 18. 01. 1944 р.
31. Семеничов А.С. Рядовий. Загинув 16. 02. 1944 р.
32. Сидоренко Микола Михайлович. Старший лейтенант. Помер від ран 13. 02. 1944 р.
33. Ткаченко Іван Тихонович. Рядовий. Помер від ран 22. 10. 1944 р.
34. Цвіркун Іван Парфенович. Рядовий. Загинув 2. 01. 1944 р. 

 Вічна і світла пам'ять героям, полеглим у боях за свободу і незалежність України в роки Другої світової війни!

Джерело інформації: Книга пам'яті України: Київська область. Т.8, додатковий / ред. кол.: О.П. Смирнова (голова) та ін. - К.: Молодь, 2000. - С. 522-813.