четвер, 26 березня 2015 р.

Цей день в історії міста

26 березня 1958 року народилася наша краянка - поетеса Наталя Вареник, член Національної спілки письменників України, лауреат літературної премії ім. Сосюри. Наталя Володимирівна - авторка поетичних збірок "Мальчишка с моими глазами", "Душе нельзя одной", "Стихи о любви".


         Белой Церкви
Белой Церковью нежно зовётся
Город мой, современный вполне,
Но старинный "журавль" у колодца
Всё-ж милее, чем площади, мне.
Новостройки и узкие улицы ...
Здесь грядущее с прошлым сплелось.
И влюблённые молча любуются
На веками текущую Рось.
Ты свой облик меняешь стремительно,
Но, как мать, хороша без прикрас.
И незримыми прочными нитями
Крепко связана с каждым из нас.
Город детства, где всё с нами пройдено -
Первый шаг, неудачи, мечты ...
Белокрылая светлая Родина,
Что на свете дороже, чем ты?
Словно ветка черёмухи белая,
Ты - как дань нашим древним богам ...
Где ни буду и что я ни делаю -
Возвращаюсь к своим берегам!
         З книги "Стихи о любви"

вівторок, 24 березня 2015 р.

Година Землі 2015 - вмикай свою силу!

Вже протягом 7 років ми гуртом вимикаємо світло на  
Годину Землі ... і продовжуємо вимикати його кожного разу, коли виходимо з кімнати. Цьогоріч міжнародна акція відбудеться у суботу,   
28 березня з 20.30 до 21.30 год. 
 Натхнення однієї години, що є символом природоохоронного руху по всьому світі, дає нам сили діяти протягом року - берегти природні ресурси, сортувати сміття, підтримувати екологічні проекти і багато іншого. Як океан з крапель, з невеликих щоденних дій складаються рішення екологічних проблем. 
Разом ми змінимо світ! Ви з нами?

 Дізнайтеся більше та зареєструйтеся на Годину Землі за посиланням: 

понеділок, 23 березня 2015 р.

"Мар'янівські верби" Івана Козловського


     Цьогорічний березень щедрий на ювілеї людей, які прославили Україну. Михайло Вербицький, Ліна Костенко, Максим Рильський ... 
   Достойне місце серед цих імен займає наш земляк, знаний у всьому світі оперний співак Іван Козловський, якому 24 березня виповнюється 115 років. 
  Він досяг найвищих мистецьких висот, пройшовши шлях від маленького сільського хлопчика з янгольським голосочком до "срібного тенора" двадцятого століття, виконавця найвідоміших вокальних партій. 
    Не дивно, що росіяни прагнуть "приватизувати" ім'я Івана Козловського, як і Гоголя, як і багато наших  геніальних  співвітчизників. Але не слід забувати, що сам співак завжди голосно заявляв про свою українськість. Працюючи  солістом Большого театру, він наважився заспівати українські колядки на кремлівській сцені, у його московській квартирі завжди лунала українська мова, серед репертуару були "політично небезпечні" українські твори. А ще Іван Семенович  ніколи не забував, хто він і звідки родом, і всіляко намагався  "віддячити" рідній Мар'янівці Васильківського району, де народився, виріс, навчився співати, а голос узяв, за його ж таки словами,  від "мар'янівських  верб".
    Коли ж ви почуєте його "Чорнії брови…" або "Дивлюсь я на небо", стає очевидним, наскільки він все-таки наш ...
 
    Ще одним вагомим аргументом цього є  книга краєзнавця Євгена Чернецького "Мар'янівка і Козловські наприкінці ХІХ століття", в якій досліджено родовід відомого співака і яка є у  фонді нашої бібліотеки. 

суботу, 21 березня 2015 р.

Поезія - це завжди неповторність ...

Друзі, сьогодні святкуємо
Всесвітній день поезії. Хочеться знову згадати поетичні рядки Ліни Костенко, ювілей якої ми відзначали 19 березня:

Страшні слова, коли вони мовчать,
 коли вони зненацька причаїлись, 
коли не знаєш, з чого їх почать, 
бо всі слова були уже чиїмись. 
Хтось ними плакав, мучився, 
болів, із них почав і ними ж і завершив. 
Людей мільярди і мільярди слів, 
а ти їх маєш вимовити вперше! 
Все повторялось: і краса, й потворність. 
Усе було: асфальти й спориші. 
Поезія - це завжди неповторність, 
якийсь безсмертний дотик до душі.

Тож зробіть сьогодні свято для душі - подаруйте хвилини зустрічі з поетичним словом і нехай воно допоможе вам здолати життєві труднощі й перешкоди, надасть сил і натхнення!

пʼятницю, 20 березня 2015 р.

"Незламна" Людмила Павліченко

Друзі, з нетерпінням чекаємо у квітні на кінопрем'єру історичної драми "Незламна". В основу сюжету фільму покладений життєвий шлях жінки-снайпера, нашої землячки, майора Людмили Павліченко.

 Любов під нескінченним вогнем супротивника, дружба з Елеонорою Рузвельт, виступ на конференції, що вплинув на хід Другої світової війни, бажання жити та страх втратити коханого чоловіка — чи справиться з усим цим тендітна жінка? Це реальна історія Людмили Павліченко — легендарної жінки-снайпера. Солдати йшли в бій з її ім'ям на вустах, а вороги безуспішно полювали на неї. На полі бою вона бачила смерть і страждання, але найсерйознішим випробуванням стала любов, яку у неї могла забрати війна…

Трейлер до фільму за посиланням: https://youtu.be/CcKo8H_MTxQ

Вітаємо Олександра Виговського із врученням премії!

Журналіста, скульптора, літератора, автора книг "Горохова - forever", "За руку з Хароном", "Місіонер. Ще не час забити труну ...", "Прет-а-порте - 2011", "Сучасні міські легенди" та "Душа під № "Дубль-А-1п" Олександра Виговського вітаємо з врученням міської літературно-мистецької премії 
ім. І. С. Нечуя-Левицького.     
 Так, ця премія - гідне визнання таланту! Бажаємо лауреату невичерпної наснаги до творчості, нових здобутків! І з великим нетерпінням чекаємо нових книг!

неділю, 8 березня 2015 р.

Зі святом ЖІНКИ, з днем ВЕСНИ!

Ви промінь сонця, цвіт весни,
Вам квітом квітувати.
Ви найсвятіші на землі –
Дочка, дружина, мати.
Ви подих вітру в спекотний день.
П’янкий, як трунок м’яти.
Ви наймиліші  із людей –
Дочка, дружина, мати.
Ви наша гордість і краса,
Натхнення і наснага.
Нехай ніколи не згаса
До вас людська повага.
Зі святом ЖІНКИ, з ДНЕМ ВЕСНИ
Дозвольте привітати
Вас – найдорожчих на землі –
Дочку, дружину, матір!

вівторок, 3 березня 2015 р.

Пори року Людмили Казанцевої

       Якщо ти живеш, то й мрія з тобою,  
     З нею в житті йдеш твердою ходою.
    То ж мріймо, стільки душа наша просить,
  Вона нам в майбутньому щастя приносить.
 
  Нещодавно мріями свого дитинства з нами поділилася читачка бібліотеки, Людмила Казанцева. Розповіла вона про те, що з юних років мала велике бажання займатися прикладним мистецтвом. Оскільки доля її була непростою, то про справу для душі і серця лишалося тільки мріяти ...
    І лише через багато років прагнення творити стало рельністю. Сьогодні пані Людмила живе своїми захопленнями : вишиває нитками на полотні, виготовляє прекрасні вироби з бісеру та солоного тіста ... І від своєї праці отримує неабияке задоволення, а головне - душевний спокій.
    Наразі в бібліотеці експонується невеличка виставка робіт майстрині "Пори року Людмили Казанцевої", з якою пропонуємо познайомитись, завітавши до нас. А бажаючі можуть придбати роботи майстрині, які стануть гарним подарунком до свята чи ніжною  окрасою вашої оселі.
    Друзі, ця життєва історія - приклад того, як мрії і улюблене заняття допомагають жити, досягати успіхів і знаходити гармонію в житті. Мрійте і нехай усі ваші бажання здійснюються!