пʼятниця, 28 березня 2014 р.

Світлій пам'яті Небесної сотні

 

Небесній Сотні шана й молитви,
За чисті душі, що злетіли в небо...
                                    


            

 Герої не вмирають! Вмирають вороги!
 
І мовчки сотня непокорених героїв
відходила у чисті небеса,
і погляди знесилених мільйонів
дивились вслід братам, батькам, синам

у темне небо по руках в відкритих трунах
до світу кращого крізь сльози матерів,
трима
ла курс у небеса славетна сотня

Зійшла зоря, гряде нове життя,
герої не вмирають, кличуть нас на барикади,
і хай прийме тіла їх мерзла ще земля,
витає дух нескореної волі,
гримлять щити, молитви і пісні,
рядами рівними між нас ідуть герої,
усі, хто голову поклав в ці темні дні.

 

 




Осіння пісня навесні



    30 березня виповнюється 160 років від дня народження відомого французького поета, одного з основоположників символізму в літературі Поля Верлена, чиє життя було сповнене злетів і падінь, добропорядного існування та ув’язнення, пошуками Бога та періодами злиденного існування.
   Щастя і біль, тугу і самотність, усі суперечності долі він виливав у поезіях,які не мають рівних за чистотою, безпосередністю та щирістю.
     Лірика Поля Верлена справила великий вплив на багатьох українських письменників – Василя Стефаника,Лесю Українку, Івана Франка, Миколу Вороного, Олександра Олеся, Ліну Костенко.
   Найвідоміший з його творів – "Осіння пісня" приваблює вітчизняних  перекладачів, які до цього часу відкривають нові його  відтінки.
     Першим переспівав цю відому поезію Павло Грабовський у 1897 році.
Сьогодні існує понад 30 перекладів її українською мовою. Найкращими вважаються переклади, зроблені Максимом Рильським, Миколою Лукашем, Григорієм Кочуром.
      Шанувальники лірики  Поля Верлена  оцінять також поетичний  її переспів у версії кримчанина  Домініка Луцюка.
 

Les sanglots longs
Des violons
De l'automne
Blessent mon coeur
D'une langueur
Monotone.

Tout suffocant
Et blême, quand
Sonne l'heure,
Je me souviens
Des jours anciens
Et je pleure.

Et je m'en vais
Au vent mauvais
Qui m'emporte
Deçà, delà,
Pareil à la
Feuille morte.


   
Сумом скрипок
Сонний танок
Осінній
Б’є цвяхи б’є
В серце моє
Тужіння.

Траурний дзвін
Дáвнішніх днин
Щоночі
Сльози журні
Млою мені
На очі.

Світом мене
Вітер жене
Не вщухне
Вгору, униз,
Мовби той лист
Пожухлий.







                 http://youtu.be/f5gBmg0OCts

середа, 26 березня 2014 р.

Театр як життя

    "Хай ім'я твоє, театр, як промінь сонця, який світить у майбутніх століттях нашим нащадкам!"
                                   Панас Саксаганський

   Щорічно 27 березня  відзначається Міжнародний день театру. Це не просто професійне свято митців сцени, це свято мільйонів глядачів. 
    Шановні слуги Мельпомени, працівники Київського академічного обласного музично-драматичного театру ім. П. Саксаганського! Прийміть наші вітання! Натхнення, нових творчих досягнень, плідної та успішної праці на творчій ниві!


Там, де натхнення і образи,
Де квіти, оплески і сум.
Там все окремо і одразу,
Визнання натовпу і глум...
Стоїть окремо світ куліс,
Світ сцени - зоряна завіса,
Де небо щастя й море сліз,
Я звідала це, я актриса.
                 
                   Ада Роговцева
 








Безсмертна слава "Кобзаря"

               Якби хтось задумав створити рейтинг найвідоміших книг України, у ньому, без сумніву, перед вів би «Кобзар» Тараса Шевченка. Як і годиться такій славетній книзі, він має безліч перевидань, до наших днів стає центром творчих зусиль багатьох видавців та художників, а для письменників лишається невичерпним джерелом літературних алюзій. «Кобзар» перевидавався безліч разів; загальний наклад книги обраховується мільйонами примірників. Низка творів Шевченка перекладена сотнею іноземних мов. А зі списку людей, котрих так чи інакше зачепила доля у зв’язку із «Кобзарем», певно, можна було б укласти окремий чималенький томик.




 







 
                                                  
                                                     Перший "Кобзар"

           Уперше «Кобзар» видано 1840 у Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки. У збірку увійшло всього вісім творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», що написана спеціально для цього збірника і є своєрідним епіграфом не тільки до цього видання, але і до усієї творчості Тараса Шевченка.Після видання цієї збірки й самого Тараса Шевченка почали називати кобзарем. Навіть сам Тарас Шевченко після своїх деяких повістей починав підписуватись «Кобзар Дармограй». Зі всіх прижиттєвих видань творів перший «Кобзар» мав найпривабливіший вигляд: хороший папір, зручний формат, чіткий шрифт. Примітна особливість цього «Кобзаря» — офорт на початку книги за малюнком Василя Штернберга: народний співак — кобзар із хлопчиком-поводирем. Це не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ кобзаря, який і дав назву збірці. Вихід цього «Кобзаря», навіть урізаного царською цензурою, — подія величезного літературного й національного значення. У світі збереглося лише кілька примірників «Кобзаря» Т. Шевченка 1840 року.


вівторок, 11 березня 2014 р.

Шевченкіана поросська


Анатолій Кисліцин

                 * * *
Благодарю Тебя, земля Тарасова,
Святая звонкогласая земля,
За доброту и за приют твой ласковый
Простой судьбы простого москаля.

В глуши сибирской Украина снилась,
Я слушал песни ссыльных казаков.
И вот меня коснулась Божья милость:
Я на земле поэтов и певцов.

Душа была всегда к добру влекома,
Любовь, друзей имею наяву.
Мне Украина стала отчим домом.
Будь счастлив дом, в котором я живу!

                                    2000 р.


Костянтин Мордатенко

        Шевченківські дні

Україносвят. Синьо-жовтий стяг.
І вітри марширують тризубом.
І шепоче природа молитву в гаях
із ледь-ледь зеленіючим сумом.

І земля, мов кобзар, що прозрів і зрадів,
і заплакав від щастя прозріння.
Сніг розталий додав свої сили воді,
щоб життям наливать україння.

Весняніє буття, бо Шевченківські дні -
це натхнення святої свободи.
І розпорюють небо козацькі пісні:
із колін підіймайся. народе!

Плакав радісно якось у райдужнім сні:
дід і прадід, і я з ними в хаті...
Українські серця і живі, і рясні,
як в пилку чорнобривці строкаті.

Я люблю це життя, Україну люблю.
Моя нація горда і чемна.
Килимами проміння усім розстелю
до сердець, щоби йшли до Шевченка.

                                    2008 р.



пʼятниця, 7 березня 2014 р.

Зі святом весни, любі жінки!



                                                                 
Чарівні,  милі білоцерківчаночки! 
В цей святковий день весняний,  вам, найкращим, незрівнянним, шлемо сонячні вітання і найкращі побажання!
Теплий промінь березневий
Розбудив дзвінку весну.
Ароматом квітів перших
День святковий огорнув.
Він вітання наші щирі
Перед
асть всім дамам милим,
Щоб жили в добрі і мирі
Щоб здійснились їхні мрії,
Щоб коханими були,
Щоб у радості цвіли.


Наші улюбленці



 

 Бог створив кішку, щоб у людини був тигр, якого можна погладити     
 Віктор Марі Гюго
У нашому календарі є ряд свят, які присвячені тим чи іншим представникам тваринного світу. Серед них впевнено стоїть Всесвітній день кішок, який відзначається усіма любителями цієї прекрасної тварини в перший день весни - 1-го березня. Ця дата законно належить до свята кішок і котів по всьому світу, так як початок весни споконвіків змушує усіх нас, любителів і не любителів цього виду, звертати особливу увагу на численні виступи, симпозіуми та конференції, які проводяться цими представниками тваринного світу в безпосередній близькості до тих, кому вони найбільше довірилися і з ким вони зволіли йти по всій землі. 



У цей день ми вітаємо всіх любителів кішок! Бажаємо вам, щоб ваші вихованці завжди були здорові і щасливі, ситі й доглянуті!







У нашій бібліотеці діє діє виставка “Наші улюбленці”, на якій представлені книги про породи, розведення, лікування, утримання, догляд за домашніми тваринами і, звичайно ж, художні твори про них. Гарним доповненням до виставки є публікації з періодичних видань.



1. Болезни кошек и собак / В.Б. Борисевич, В.Ф. Галат и др. – К.: Урожай, 1996. – 432 с.
2. Джимов М. Ротвейлер / Михаил Джимов. – Д.: Сталкер, 2008. – 368 с.: ил.
3. Домашние кошки / сост. Ю.И. Филиппов. – М.: Росагропромиздат, 1991. – 254 с.: ил.
4. Заведея Т.Л. Сучасна енциклопедія любителя кішок: 1500 корисних порад фахівців / Т.Л. Заведея. – Донецьк: БАО, 2004. – 528 с.
5. Кошки / сост. Т. Зубченко. – Донецк: БАО, 2003. – 128 с.
6. Крылова Н. Персидские кошки / Н. Крылова, И. Афонина. – Д.: Сталкер, 2008. – 368 с.: ил.
7. Троєпольський Г. Білий Бім Чорне вухо: [повість] / Гаврило Троєпольський. – К.: Школа, 2008. – 256 с.: іл.

                                                                  
                                                                                    Людмила Маркеєва

"Кобзарева зоря" - 2014



 

 Переможці міського конкурсу читців-декламаторів
на краще виконання творів 
Тараса Шевченка
“Кобзарева зоря”








Гран-прі
Москальчук Євгенія (гімназія №1)
                                                  
Творча молодь
І місце
Гутник Вікторія (Педагогічний коледж)
ІІ місце
Ляшенко Діана (БЗШ №15)

Студенти
І місце
Єрохіна Євгенія (ТЕК БНАУ)
ІІ місце
Фесенко Максим (ДНЗ БПТУ ім. П.Р. Поповича)
Лисенко Антон (ДНЗ БПТУ ім. П.Р. Поповича)
ІІІ місце
Штика Роман (Механіко-енергетичний технікум)

Школярі
І місце
Швед Вероніка (БЗШ №12)
ІІ місце
Пасічник Віталіна (БЗШ №4)
Шкурат Наталія (гімназія №2)
Слюсаренко Альона (гімназія №1)
ІІІ місце
Растівський Ігор (БЗШ №11)
Рибченко Ніна (БЦ колегіум)
Фурдецька Марина (БЗШ №13)


http://youtu.be/OqlruhccEFQ
 

четвер, 6 березня 2014 р.

Шевченко в ритмі танго


       Саме так, зламавши усі стереотипи, відчув музику його віршів маловідомий в Україні , але дуже популярний за її межами український етногурт з дещо іронічною назвою “Куку Шанель”. На крилах свого музичного уявлення артистам вдалося створити маленький шедевр, поєднавши знамениті Шевченкові “Якби  мені черевики” з емоційною та пристрасною мелодією танго.
У такому творчому “букеті” приваблює чудове сплетіння витонченої музики, бездоганного вокалу та вишуканої поезії.
Вірш був написаний Шевченком на засланні у другій половин 1848 року і увійшов до так званої “захалявної” книжечки, а 11 років потому у листі до Марії Максимович поет просив передати його своїй майбутній , уявній нареченій як “невелику і не весільну пісеньку”.
У музичній обробці “Куку Шанель” ця поезія звучить  гіркою сповіддю про нездійсненні мрії, про долю, яка ніколи не буває слухняною, тому що  може розміститися навіть у торбинці безпритульного сіромахи…
Знайдіть хвилинку, щоб послухати інтелігентну музичну мініатюру  і краще зробити це з томиком Шевченка в руках.
                                                                      Наталія Семененко

                       
http://youtu.be/4LtpvP47qSk