Осіння пісня навесні

    30 березня виповнюється 160 років від дня народження відомого французького поета, одного з основоположників символізму в літературі Поля Верлена, чиє життя було сповнене злетів і падінь, добропорядного існування та ув’язнення, пошуками Бога та періодами злиденного існування.

   Щастя і біль, тугу і самотність, усі суперечності долі він виливав у поезіях,які не мають рівних за чистотою, безпосередністю та щирістю.

     Лірика Поля Верлена справила великий вплив на багатьох українських письменників – Василя Стефаника,Лесю Українку, Івана Франка, Миколу Вороного, Олександра Олеся, Ліну Костенко.

   Найвідоміший з його творів – "Осіння пісня" приваблює вітчизняних  перекладачів, які до цього часу відкривають нові його  відтінки.

     Першим переспівав цю відому поезію Павло Грабовський у 1897 році.

Сьогодні існує понад 30 перекладів її українською мовою. Найкращими вважаються переклади, зроблені Максимом Рильським, Миколою Лукашем, Григорієм Кочуром.

      Шанувальники лірики  Поля Верлена  оцінять також поетичний  її переспів у версії кримчанина  Домініка Луцюка.

 

Les sanglots longs Des violons De l'automne Blessent mon coeur D'une langueur Monotone. Tout suffocant Et blême, quand Sonne l'heure, Je me souviens Des jours anciens Et je pleure. Et je m'en vais Au vent mauvais Qui m'emporte Deçà, delà, Pareil à la Feuille morte.

Сумом скрипок Сонний танок Осінній Б’є цвяхи б’є В серце моє Тужіння. Траурний дзвін Дáвнішніх днин Щоночі Сльози журні Млою мені На очі. Світом мене Вітер жене Не вщухне Вгору, униз, Мовби той лист Пожухлий.

                 http://youtu.be/f5gBmg0OCts