Якщо книжки, котрі читають друзі, подобаються й тобі, – починаєш довіряти їхнім книжковим смакам. І тоді деякі твори «відкриваєш» для себе за їхнім прикладом. У мене так сталося з романом «Багряний рейд» Андрія Кокотюхи, й очікування від прочитаного виправдалися. Адже мала змогу зануритися у досі невідомий пласт нашої історії. Автор – відомий письменник, журналіст і сценарист – у післяслові називає цей свій роман продовженням раніше створеного «Чорного лісу» і завершальним у трилогії, присвяченій УПА.
В основі сюжету – історична правда про застосування владою СРСР регулярних частин Радянської армії проти УПА наприкінці 1945 року. Поштовхом до цього, як відомо, стало розпорядження Сталіна після доповіді Хрущова про активізацію руху опору на звільнених від німців територіях. У відповідь головне командування УПА влітку 1946 року вдалося до нової тактики подрібнення й розсереджування великих військових підрозділів, які продовжували чинити збройний опір радянській системі.
Місце дії «Багряного рейду» – повоєнні Київщина та Житомирщина, де діяльність загонів УПА до нашого часу залишається менш дослідженою, ніж на заході України. І хоч Кокотюха задумав художній твір, у роботі письменнику допомогли консультації доктора історичних наук Івана Патріляка, завдяки чому, за його словами, вдалося уникнути надмірного пафосу і зробити деякі епізоди більш реалістичними.
… Колишній радянський міліціонер, він же – в’язень ГУЛагу, ще й радянський диверсант, полтавець Максим Коломієць волею долі потрапляє у волинські ліси і переходить на бік українських повстанців. Під псевдо «Східняк» очолює підрозділ, а згодом – загін УПА під час рейду на Київщину. Адже вихідцю з Полтавщини легше порозумітися з тутешніми людьми, відчути, кому з них можна довіряти, а ще – оцінити, чи може розраховувати УПА на потужну підтримку місцевого населення? Щоправда, у складі загону є людина, яка має стежити за кожним кроком Коломійця.
Їхній шлях не буде легким; на повстанців чекатимуть засідки, в яких обірветься чиєсь життя. Тож назва роману асоціюється не лише з багрянцями осені…
Друга сюжетна лінія роману присвячена місцевій мешканці Майї Зозулі та її оточенню, з якими перетнеться шлях Максима Коломійця. І хоч явного «хепі-енду» не буде, та останні сторінки сповнені надії головного героя на єдність українців сходу і заходу в боротьбі за незалежність, хай навіть і в майбутньому. У цьому вбачає сенс свого життя й дивом вцілілий Максим із побратимом. Так і сталося в українській історії.
Особливих вражень до прочитаного додають як рідкісні ліричні картини, так і колоритний, правдивий опис повоєнного життя, в якому триває відчайдушний двобій добра і зла. Знайома зі старих підручників історії пасторальна картина щасливого життя в Україні після завершення Другої світової набуває правдивих рис. Читач глибоко занурюється разом з автором у психологію персонажів, відчуваючи всю висоту чи ницість душі людської. Попри складну тему, книга читається практично на одному диханні. Тож «Багряний рейд» має зацікавити читача, котрий прагне знати історичну правду і так само ставить Україну над усе, як і ті, хто виборював її незалежність понад 70 років тому.
Ольга ГОЙДЕНКО
Немає коментарів:
Дописати коментар