Домінік де ля Фліз - француз з Україною в серці

   Україна завжди викликала велику зацікавленість в іноземців. Більшість з них прагнули загарбати цю казкову землю, але траплялися в історії персоналії, які робили великий внесок в науку і залишали для нащадків описи про життя і побут українців. Ми вдячні за нотатки і спогади Гійому де Боплану і віддаємо шану ще одному французу - Домініку П'єру де ля Флізу.

     Народився Домінік де ля Фліз в місті Мец 18 грудня 1787 р. Його батько і дядько були військовими лікарями, тож не дивно, що майбутній дослідник України також обрав цей шлях в житті. Освіту здобув Домінік у Парижі в королівському медичному коледжі. 

    По закінченню навчання П'єр де ля Фліз став до лав наполеонівської армії, бере участь у її походах, проходить службу в гарнізонах на території Нідерландів, Бельгії, Пруссії.

      В двадцятип'ятирічному віці сталася подія, яка докорінно змінила життя молодого французького військового медика. Наполеон рушив  з великою армією в похід на Російську імперію. В лаваї другого гренадерського полку гвардії перебував капітан де ля Фліз. Переможна хода французької армії була зупинена восени 1812 року. В одній із сутичок при відступі французів з Москви, а саме під Смоленськом, поранений Домінік де ля Фліз потрапив у полон.

       В Росії французу надали лікарську допомогу, і молодий організм відновився після поранення. Невдовзі він одружився. Його дружиною стала Софія Маркевич, племінниця російського генерал-лейтенанта І. Гудовича.

    Молоде подружжя де ля Флізів переїздить в Чернігівську губернію і оселяється в маєтку І. Гудовича.Там у них народжується єдиний син Микола. Домінік відновлює лікарську практику, має великий успіх. Завдяки протекції родича генерала і власній освіті згодом отримав посаду лікаря Державних маєтностей Київської губернії.

     Доля Домініка де ля Фліза тісно пов'язана з Білою Церквою. Згідно з дослідженнями, він з 10 березня 1831 до 10 вересня 1838 року очолював Економічну лікарню графині О. В. Браницької в Білій Церкві. 

      До його обов'язків належало лікарське обслуговування Білоцерківського, Ксаверівського і Рокитнянського ключів. Під час епідемії холери лише в Білій Церкві з понад 300 хворих врятував життя 247 особам. Впродовж семи років зробив щеплення від віспи понад 10 тисячам селянських дітей.

      7 серпня 1844 р. отримав наказ Департаменту державних маєтностей про призначення на посаду лікаря при Сквирському окружному управлінні в Київській губернії. У 1845 році за програмами Російського географічного товариства та Київського навчального округу розпочав дослідження з «медичної географії» Київської губернії з метою з'ясування впливу навколишнього середовища на здоров'я людини.

     Мандруючи селами й містечками Київщини, Житомирщини та Черкащини зібрав і систематизував матеріал, на підставі якого склав комплексну характеристику життя українського населення.

    Домінік де ля Фліз не тільки виконував службові приписи. Він щиро зацікавився Україною, полюбив її. Домінік багато розмовляє з селянами, містянами і його вражає духовне багатство українців, національні звичаї і побут, вірування, пам'ятки історії. Де ля Фліз створює рукописні альбоми, куди не лише занотовує почуте, а й супроводжує записи ілюстраціями. Нехай сьогодні вони можуть видатися примітивними, але завдяки французу ми маємо змогу побачити, який вигляд мали міста, містечка і села в середині ХІХ століття. Там же він записує про особливості господарювання населення і топографічні особливості. 

     

    Найбільшим є альбом "Медико-топографічний опис Київської губернії ..." (1854 року) французькою і російською мовами. Налічує 1245 сторінок і супроводжується кількома сотнями кольрових малюнків. У цьому альбомі міститься унікальний пізнавальний матеріал про Київщину і прилеглі регіони середини ХІХ сторіччя: чисельність населення, рослинний і тваринний світ, описи найбільш поширених хвороб, методи лікування місцевими засобами.

          Попри досить таки вдалу військову кар'єру, Домінік де ля Фліз у зрілі роки став рішуче заперечувати романтику війни. Потрясіння від походу на Москву, жахи бойовиськ, споглядання численних трупів і страшних поранень перевернули його світогляд. 

       1858 року Домінік де ля Фліз, якому на той час виповнилося 71, виходить у відставку. Він п'ятнадцять років як вдівець. Купує маєток в Ніжинському повіті, але невдовзі переїздить до сина у Ніжин. Там він і упокоївся 1861 року.
                                                                                Костянтин Климчук

(Уривки з книги "Декомунізація у Білій Церкві : інформаційний довідник з перейменування вулиць міста у 2016 році". Видавництво "Час Змін Інформ". 2017 рік).