Мо' птахолов пісні вже відпустив?
Надсадний біль, русяволосся
І погляд недоплакано-густий ...
Нерв оголив до голокісту,
Із Богдановичем вінок заплів,
Соборний дзвін стоїть над містом ...
Орач дощем пройшовся по ріллі ...
А як війне морозна свіжість!
Слова й долоні, як тверді грудки ...
Не розтоптали в серці ніжність
Ні заздрощі, ні біль, ані плітки.
Жаннопоклонник, сонцеправий!
Насіння-вірші із гарячих жмень -
в чорнозем сіються між трави.
Верніться зорепадом із пісень.
К. Мордатенко
З ювілеєм, Володимире Опанасовичу! Зичимо здоров'я - з роси й води, а доля хай дарує многії літа!
Немає коментарів:
Дописати коментар