четвер, 14 липня 2016 р.

О, літо щедре, сонцесяйне літо

     Ти наче вчора почалося, літо, а вже сягнути середини встигло! Настали якось непомітно і дні спекотні, й ночі грізні, коли шалені блискавиці сльотливе небо полосують-ділять, мов ненаситні розбишаки люті.
     Говорять, літо золоте. А й справді: навколо золото буяє щире. Пшениця золота повноколоса, гаряче сонце сипле діаманти. І очі милої іскряться світлом ясним - то теж для мене скарб, ще й найдорожчий, рідний ...

      Скупаємося в річці з сонцем разом, де не вода - рідкий кришталь і срібло - дзвенить-видзвонює, струмує вдалину поміж смарагду берегів розкішних.
      На лузі - килим розіславсь чарівний. Всі барви неба і землі на ньому! Що краще килима цього? Хіба веселка, яка за лісом вигнулась дугою і стала схожою на міст у казку, де всі дерева можуть розмовляти. Де квіти лісові співають ніжно і лиш гриби мовчать статечно, ховаються у тінь, не терплять спеки, не люблять пустотливих жартів вітру, але про дощ тихенький, теплу мжичку, всі разом мріють і зітхають дружно, що плетиво гілля все небо закриває ...
       Улітку дні сміливі, дужі, ночей ніскільки не бояться. Буває, ніч розгорне свої шати, на заході упертий день здолавши, провалиться у чорно-синій морок весь світ ... І раптом десь на сході вже інший день прозорою росою знебарвлює убоге покривало. Воно світлішає, щезає зовсім, а день сипне гарячим приском - і зникне ніч, сховається хутенько в яруги темні, в чорторий глибокий ...
         Коли ж відходить на спочинок літо в краї заморські вічно теплі, то на прощальному бенкеті воно само про себе мовить:
         - Хай найщедріше я, це так, але ж і пустотливе! Чекайте осінь. От хто в нас поважний та ще й багатий незліченно! А там зима, бабуся сніжно-сива, прийде-примчить на крилах хуртовини. Весна покаже пишну вроду, мене благословить із сонцем разом на радість вам. Отож, чекайте знову і я прийду - найвеселіше літо-о-о!..
                                                                                                                      Микола Осика
Громадська думка. - 2016.- 15 лип. - С. 8.



2 коментарі:

  1. У меня есть платье цвета лета, в нем лиловый и зеленый цвет, безупречны лилии в букетах. был художник фабрики поэт,о оттенки лета, вы прелестны, столь чудесны запахи цветов, тканью, что воздушна и безвесна,лето покорило. о любовь...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякуємо за чудову лірику! Так, ці навдивовижу красиві відтінки літа - таке "плаття" хочеться носити цілий рік!)))

      Видалити