Лесине слово — невмируще! Білоцерківці це довели!
145 років тому в стародавньому, затиснутому між волинськими болотами,
Звягелі народилася дівчинка. Ця дитинка виросла у тендітну, хворобливу
жінку, яка була справжнім велетом духу. Звали дівчинку Лариса Косач, але
весь світ знає її під псевдонімом Леся Українка. І більш ніж століття
знайдеться мало душ, чиї б фібри не схвилювала поезія великої доньки
української землі.
Біла Церква шанується в літературі й не дивно, що в ній проводиться
багато конкурсів читців-декламаторів поетичних класиків, що їх
організовують в міській бібліотечній системі. Наймасштабніші проводяться
в центральній бібліотеці. Білоцерківська “Молода Просвіта” є
співорганізатором багатьох поетичних конкурсів і радо виступає меценатом
й інформаційним партнером бібліотекарів. А Лесі Українці — шана
особлива. “Вона є символом того, як потрібно боротися за волю рідного
краю. Незважаючи на біль, неміч і пересуди, виховувати в українцях
гордість та самоповагу. Іти до мети, скільки є сил, і знати, що
найбільше щастя — служіння людям”, – такими словами охарактеризувала
поетесу голова журі конкурсу, журналіст і волонтер, лауреат молодіжної
міської літературно-мистецької премії ім. Миколи Вінграновського Тетяна
Виговська.
Сорок шість хлопців і дівчат вправлялися у декламаторській
майстерності. Ці дружні змагання подарували чимало яскравих миттєвостей,
бо школярі та студенти всерйоз були налаштовані поборотися за призи
надані “Молодою Просвітою”, головою МО РПЛ Ігорем Гейлом, очільником
Білоцерківської РДА Вадимом Маршалком.
Якби хтось заглянув у суддівські протоколи, то взявся б за голову.
Там аж рясніло від високих оцінок конкурсантам. Справді, рівень
виконавської майстерності у білоцерківців виріс неабияк. Раніше було як?
Є кілька явних фаворитів, а потім просто провал. Тепер не так. Є ціла
група гарних декламаторів і вибрати серед них кращих справа ой яка
нелегка. Давно відомі центри декламаторського мистецтва (а мається на
увазі обидві гімназії, ЦБЮ “Соняшник”) тіснять на конкурсних призових
подіумах інші навчальні заклади. Тож знову перемогу, як і кілька тижнів
тому святкував БНВО «Ліцей − Мала академія наук». Ліцеїсти Максим
Опанасюк, Олена Паюнова, Дмитро Гирявець і Олександра Черниш стали
володарями «Гран-прі» майстерно прочитавши уривок з поеми «Самсон».
Серед учнів 9-11 класів перше місце отримала Анастасія Василюк, учениця
гімназії №1.
Але перших місць у цій категорії було два. Анастасія Бодрик, учениця
БЗШ №17 не змогла вчасно прийти на конкурс бо її дорогою до бібліотеки
покусала собака. Але Настя після надання медичної допомоги приїхала
разом з мамою у бібліотеку. Вона продемонструвала не лише силу волі, а й
неабияку майстерність, тож перше місце заслужила по праву. Друге місце
посіли Альона Слюсаренко, учениця гімназії №1 і Тетяна Кузь (БСШ №12).
Третє − розділили Світлана Голоско (гімназія №2) і Катерина Овдієнко
(БСШ №20).
Велика конкуренція була серед учнів 5-8-х класів. Анастасія
Гальченко, учениця СПМШ №16 посіла перше місце. Друге − вибороли
Олександра Кірмач (гімназія №2) і Михайло Міняйло (БЗШ №18). Анастасія
Костина (гімназія №1), Катерина Вараді і Володимир Домарєв (БСШ №13)
розділили третє місце. Серед студентів журі одноголосно присудило перше
місце Карині Ковальчук, студентці гуманітарно-педагогічного коледжу.
А може на такі конкурси юні білоцерківці приходять “з-під палиці”?
Ба, ні. Олена Паюнова, одна із “чудової четвірки” БНВО «Ліцей − Мала
академія наук», аж світилася від радості: “Враження від конкурсу,
звичайно ж, переповнюють мене. Дуже приємно, що в нашому місті щорічно
проводяться подібні заходи, які дозволяють не тільки доторкнутися до
вічного й прекрасного, а й дають можливість учням продемонструвати
публіці свій талант. Учасники дуже чуттєво й майстерно декламували твори
видатної поетеси, зуміли до глибини душі пройнятися її долею. Я обожнюю
читати твори відомих українських поетів перед публікою – я маю
можливість передати власний погляд на конкретний твір. Тому, в першу
чергу, я отримую задоволення. Також важливим є те, що мій виступ
об’єктивно оцінює журі, а отже, це є шансом для того, щоб заявити про
себе. Але головне – це те, що такими конкурсами ми вкотре звертаємо
увагу людей до вічних цінностей, про які писали й пишуть митці: любов до
рідної землі, високоморальність, чесність, впевненість у своїй позиції і
т.д. Для мене велика честь робити це.”
Володимир Дзядевич призове місце не виборов, але дуже сподобався журі
своїм виконанням поезії. “Молодою Просвітою” він був відзначений цінним
призом — патріотичного крою кашкетом. Він зовсім не засмутився через
відносну невдачу: “Конкурс дуже сподобався. Організовано все було добре,
багато позитивних людей та позитивних емоцій. Що дає участь в подібних
конкурсах? В першу чергу це, звичайно, ті ж емоції: спілкування з
цікавими людьми, нові знайомства. Так само різного роду конкурси – це
особистісне зростання. До кожного конкурсу/змагання ти готуєшся, а
значить, самовдосконалюєшся, дізнаєшся щось нове, а це є невід’ємною
частиною мого життя. Так само дуже люблю поезію, зокрема поезію
українських творців. Леся Українка одна з них, воістину геніальна
поетеса. Ну і я просто люблю виступати. Організаторам, учасникам і всім,
хто має якусь причетність до конкурсу величезне спасибі”.
А наступний, наймасштабніший конкурс, відбудеться 2 березня.
“Кобзарева зоря” двадцять сьомий раз запрошує поділитися майстерним
виконанням поезій Шевченка. Леся Українка колись підхопила уявний
патріотично-поетичний прапор з рук Тараса Григоровича, а нині передає
йому поетичну естафету. До побачення, Лесю, вітаємо тебе, Кобзарю!
(а) Костянтин Климчук
Живе
українське слово
Уже стало традицією в нашому місті вшановувати пам’ять видатних Українців, полум’яних патріотів благодатної, святої Неньки-України. Ось і нині, 25 лютого, в центральній міській бібліотеці відбулося прекрасне дійство. Адже саме цього дня виповнилася 145-та річниця з дня народження найталановитішої доньки нашого багатостраждального народу − Лесі Українки. Студенти і школярі натхненно читали вірші, розігрували сценки за уривками невмирущих творів Великої української поетеси. А в тому, що наш народ талановитий, ми переконувались з кожним виступом юних артистів. Саме так: юних артистів! Це був конкурс читців-аматорів організований і проведений працівниками бібліотеки, один із прекрасних заходів, які систематично проводить ця бібліотека під керівництвом завідуючої Чупак Людмили Федорівни. Всі учасники отримали подарунки. Визначалися й переможці. Але, як на мене, тут не було ні переможців, ні переможених. Переможцем була українська поезія, українська мова, українська духовність! Звичайно були і спонсори. Цього разу було їх багато. Багато було і подарунків. Серед спонсорів були депутати Київської обласної ради від ВО “Свобода”: В’ячеслав Хмельницький та Максим Запаскін. Всім велике спасибі: учасникам, їхнім наставникам, спонсорам. Окремо хочу відмітити роботу бібліотечної системи нашого міста, колективів всіх філіалів. Їх праця неоціненна. Низький Вам уклін!
Марія Постоєва,
помічник народного депутата,
член журі конкурсу
Марія Постоєва,
помічник народного депутата,
член журі конкурсу
Немає коментарів:
Дописати коментар