Про день, коли хрестили Київську Русь, складені легенди і перекази, написані художні полотна та літературні твори. Поетеса Оксана Пахльовська побачила його таким...
Кияни плакали. І плив Дніпром Перун.
Повільно плив. Старий і дерев'яний.
Журились люди. Не торкався струн
співець - можливо, прадід ще Боянів.
Вогонь жертовний згорбився й погас.
З дерев священних облітало листя. Ми кинули тебе, але не кидай нас! -
молились люди. - Боже, повернися!
Але він плив униз по течії.
Куди вона приб'є його уранці?
Чужа ріка. І верби - нічиї.
Вмирав самотній, як усі вигнанці.
І кожен птах жалів його, і звір.
Він був. Він бог.Старий і дерев'яний. Він плив лицем до тих останніх зір.
Мовчав Дніпро. І плакали кияни.
Немає коментарів:
Дописати коментар