Музейна Шевченкіана

 Мов на небі висить святий Київ наш великий,

  Святим дивом сяють храми божі, ніби з самим

            Богом розмовляють…    

                   Т. Шевченко                    

        В історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам'ятає і шанує все людство. До них належить ім'я великого Кобзаря – Тараса Шевченка. Незгасну пам'ять про нього увіковічнюють не лише його поетична і прозова спадщина, доробок художника, але й місця, де він перебував.

10 листопада 1928 року літературно-меморіальний Будинок-музей Тараса Шевченка в Києві урочисто відкрився для відвідувачів і вже 85 років розповідає про життя і творчість письменника. Тут особливий світ, куди потрапляєш після галасливих вулиць міста. В музеї все збереглося практично таким, як було навесні 1846 року, коли в цьому будиночку до арешту за справою Кирило-Мефодіївського товариства мешкав Шевченко.

 Великий інтерес викликають у відвідувачів кімната, в якій жив Тарас Шевченко, та його майстерня. Особливу увагу в ній привертає робочий стіл поета, на якому представлені унікальні експонати – особисті речі : ручка, перо, чорнильниця, люлька, вирізьблена з слонової кістки й оздоблена сріблом, літній костюм.                                                  
 Серед експозицій представлено багато раритетів, яких торкалася рука поета. Велику цінність має і сам будинок, зведений 1835 року на Козячому болоті (так тоді називалась ця місцевість).

 При ньому є сад –  єдиний, що зберігся в центрі міста, ідея  створення якого  належить архітектору В.Г. Кривецькому.

 Інтер'єр музею відтворює типову міщанську оселю із тогочасними меблями та предметами побуту, на стінах висять картини Тараса Шевченка, стародавні літографії із видами Києва.   

До будинку-музею приходять кияни і гості столиці, щоб почути про свого улюбленого поета та надихнутися поетичною атмосферою Києва ХІХ століття.

                                                      Валентина Самардак