Знайомтесь: новинка

Друзі, продовжуємо знайомство з новими книгами, які надійшли до бібліотеки за рахунок Бюджету розвитку Білої Церкви. Сьогодні представляємо Вам книгу української письменниці Людмили Волок «Не сумуй:)». Це романтична історія  про пошуки себе і свого кохання, яка вчить сприймати життєві негаразди з гумором і легким серцем. Може, саме це і є рецептом щастя?  Все змішалося в житті Тіни. На роботі конфлікт із керівником загрожує перерости в її звільнення. Рідний чоловік, і без того не надто хороший, проводить додому коханку. До усіх незгод Тіна ледве не потонула! Але хто знає − може, саме нещасний випадок допоможе повернути в її життя любов і удачу? Як зазначає відомий письменник  Андрій Кокотюха, романи Людмили Волок  іронічні, трохи пригодницькі, трохи божевільні і ду-у-уже романтичні...

Патріарх української літератури

25 серпня 1924  року народився Павло Загребельний, український письменник, Герой України, лауреат Шевченківської та Державної премій. Учасник Другої Світової війни, в’язень німецьких і радянських концтаборів.

Він прославився історичними творами, які були суворо заборонені за радянських часів. У  Павла Загребельного найбільший доробок серед колег-сучасників – 20 романів за 40 років! Творчість письменника оцінив народ, купуючи його книжки потайки «з рук» за 100 карбованців. «Роксолана», «Я – Богдан», «Диво», «Євпраксія», «Тисячолітній Миколай» і остання книга – «Думки нарозхрист» – усі ці твори одразу ставали бестселерами. Книжки не просто виходили багатотисячними накладами, їх і досі читають люди різного віку. Павло Загребельний очолював Спілку письменників України й був усунутий з посади колегами – за «націоналізм». Від середини вісімдесятих він оселився на дачі й зосередився тільки на своєму ремеслі.

2009-го письменник пішов із життя у віці 84 років. Крім романів та повістей, лишив ще й власну філософію життя: «Треба жити страстями. Ні, не отими, що в священних книгах у нас описані. А страстями оцими, які нас ведуть по життю. Жити кожною миттю цього життя. Життя прекрасне. Світ прекрасний. І нам щастя дано бути в цьому світі. От просто бути в цьому світі – і більше нічого». 

Знайомтесь: новинки

Друзі, продовжуємо знайомство з новими книгами, які надійшли до бібліотеки за рахунок Бюджету розвитку Білої Церкви. Сьогодні представляємо Вам книгу української письменниці, відомої волонтерки Тамари Горіха Зерня «Доця».

Ця книга про любов,  про магію, не  розтиражовану з екранів телевізора, а справжню, яка передається від роду й до роду. І ще про відвагу, про силу жити і боротися в час «найбільшого відчаю». Це страшна історія, яку  навіть важко собі уявити, її неможливо читати без внутрішнього ридання, вона ламає стереотипи «всі донецькі сєпари».  «Доця» є документальною книгою настільки, наскільки це можливо для художнього твору. Кожен діалог чи епізод відбувся в реальному житті, за кожним героєм стоїть реальний прототип, крім баби головної героїні, яка є збірним загальнонаціональним образом. Події роману розгортаються навесні-влітку чотирнадцятого року в Донецьку. Донбас − це точка обнуління, місце сили, де прозвучали найважливіші запитання. І тільки там заховані потрібні відповіді. Саме тут героїня втратила родину, дім, роботу, ілюзії − і саме тут зібрала уламки життя заново, віднайшла новий сенс і нову опору, щоб боротися за свою землю, допомагати  воїнам і людям, які через різні життєві обставини залишилися на окупованій території.

  

Подарунки від німецьких друзів

Юні читачі бібліотек міста Біла Церква отримали подарунки від німецької благодійної організації «Хоф Шлютер» (керуючий Андре Новотні). Дітям прийшлися до вподоби  книги та настільні ігри. Бібліотечна спільнота міста щиро вдячна за подарунки німецьким друзям Андре Новотні та Вальтеру Беку, а також Миколі Дашкевичу,  голові Міжнародного благодійного фонду «Друзі − дітям Чорнобиля», який доставив подарунки з Німеччини до Білої Церкви.

Знайомтесь: новинки

Друзі, після тривалої перерви наш блог відновлює свою роботу. З радістю повідомляємо, що до бібліотеки надійшли нові книги, придбані за рахунок Бюджету розвитку Білої Церкви. На нашому блозі «Юр’їв бібліотечний» ми  будемо знайомити вас з цими книгами. Сьогодні представляємо роман української письменниці Олени Волинської Повелителька ліхтарів». У книзі йдеться про Зору, дівчину-ромку, яка приїздить до Федорівки, щоб дізнатися, чому загинула її сестра Гілі. Напередодні Гілі хотіла відшукати й застерегти людину, на чиїй долоні вона побачила лихий знак. Шукаючи правди, Зора знайомиться з Василем, місцевим майстром лозоплетіння. І розуміє, що їхня зустріч − знак долі. Чи це було кохання? Хто знає. Заради Зори Василь скоїв злочин, тим самим перекресливши власне майбутнє.
Через сім років, повернувшись із в’язниці, чоловік намагається позбутися минулого й почати нове життя. Але випадкова світлина зі старої газети змушує Василя змінити свої наміри. Він не зможе знайти спокій, доки не дізнається, яку таємницю забрала із собою Гілі. Що ж насправді сталося з тією, яка жартома називала себе повелителькою ліхтарів?

Вітаємо з Днем українського добровольця!

 

14 березня ми відзначаємо День українського добровольця.

День установлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

Ця дата вибрана не випадково: 14 березня 2014 року прямо з Майдану перші добровольці відправилися на тренувальну базу в Нових Петрівцях, що під Києвом, щоб потім піти на фронт.

Саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію. Українські добровольці стали гордістю українського народу та водночас головним болем кремлівських посіпак. Загалом у воєнному конфлікті на сході нашої країни брали участь майже 40 добровольчих батальйонів.

Одна в нас доля Україна

         11 березня працівник центральної міської бібліотеки Леся Шимоня провела для студентів ветеринарного факультету БНАУ патріотичний віраж «Одна в нас доля − Україна».

         Бібліотекарка звернула увагу слухачів на те, що незалежно від того, де вони  проживають:  на Донбасі, Луганщині, Києві, Львові, Одесі чи в Криму,   повинні любити, поважати і берегти свою країну і  в разі потреби ставати на її захист. 

          Студенти взяли активну участь у диспуті «Повернення Криму та Донбасу». Під час спілкування молодь висловлювала свої думки  про події, які відбуваються на Сході та в Криму. Погляди розділилися − одні наполягали на вирішенні конфлікту тільки мирним шляхом, інші – бойовим наступом. Але згодом, поспілкувавшись, дійшли  спільної думки, що Україна в нас одна і ми один народ – українці,   тому повинні зберегти цілісність держави і життя людей.

          На завершення заходу юнаки та дівчата переглянули відеоролик «Життя українців на Сході» та познайомилися з книгами  і періодичними виданнями про історію Донеччини, Луганщини та Криму, погляди різних людей стосовно анексії Криму та повернення Донбасу.