вівторок, 16 липня 2019 р.



Перший крок до незалежності України…

         29 літ тому, 16 липня 1990 року, Верховна Рада ухвалила  Декларацію про державний суверенітет України. Цим актом український народ через 70 років після доби Української Народної Республіки та визвольної боротьби 1940-1950 років знову на повний голос заявив про своє прагнення до державної незалежності.
   На думку Збігнєва Бзежинського, вона  «стала чи не першим цвяхом, забитим  у домовину радянської імперії». Це дійсно так, бо ми, українці, були одними з перших (після Литви) радянських республік, хто зробив реальні кроки до відділення від «єдиного і нєдєлімого». І, незважаючи на істерію, здійняту в Білокаменній, українці хоч і повільно, але йшли до заповітної мрії своїх пращурів  − побудови власної держави.                              
         «Це цивілізований документ…» Саме так відгукувалися  про Декларацію на Заході й у США. Зокрема, «Нью-Йорк таймс» писала, що «українці намагаються повернути втрачену століття тому державність цивілізованим, правовим  шляхом».                                                               
         А прем’єр-міністр Великобританії Маргарет Тетчер назвала рішення українського парламенту «вчинком, який свідчить про толерантність українців щодо своїх країн-сусідів». Дійсно, у преамбулі Декларації наголошувалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади  республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах».
         Відтоді минуло майже 30 років. З історичної точки зору це не так  вже й багато. А разом з тим, не можна недооцінювати цю подію. Адже йшли ми до неї століттями, а  шлях наш був не лише складним , а й трагічним, скропленим кров’ю мільйонів наших пращурів.

Немає коментарів:

Дописати коментар