Друзі! Презентуємо вам вірш Петра
Івановича Савченка, великого друга нашої бібліотеки. Читайте і насолоджуйтесь!
Відштовхни печаль, квітуча вишне.
Дощ прийми за свіже джерело.
Хтось ось-ось сватів до тебе вишле,
Та таких, що в світі не було.
Сваталися клени, осокори,Відштовхни печаль, квітуча вишне.
Дощ прийми за свіже джерело.
Хтось ось-ось сватів до тебе вишле,
Та таких, що в світі не було.
Молоденькі горді явори,
А тобі свою чекати пару,
Тільки білим цвітом не згори.
Як защебетав пташиний квітень!
І своїм зеленим жупаном
Дуб укрив тебе, аби зігріти,
Захмелілий щастям, не вином.
Замузичать на весіллі пишнім
Бубон сонця, вітер-сопілкар.
Відштовхни печаль, квітуча вишне,−
Вічно не тримає небо хмар.
Немає коментарів:
Дописати коментар