середа, 31 жовтня 2018 р.

Бібліотеки Білої Церкви у пізньосталінський період (1944-1953 рр.).

   Значну роль в культурному житті Білої Церкви відіграють бібліотеки. До радянсько-німецької війни в  Білій Церкві працювали дві міські бібліотеки: для дорослих і для дітей. Крім того, у місті функціонували бібліотеки при навчальних закладах, на підприємствах та клубах.
   Великої шкоди бібліотечному фонду Білої Церкви  було завдано під час Другої світової війни. Хоча  під час нацистської окупації в місті працювала бібліотека, але будинок її  згорів,  а в ньому –  тисячі томів різної літератури. Деяку літературу, зокрема  ідеологічну радянську, вдалося переховувати  в різних місцях.


       Значна частина різноманітної літератури знаходилася у  будинку Червоної армії.  Після того, як війська Вермахту перекваліфікували його під шпиталь, з цього приміщення просто надвір викинуто тисячі книжок, зокрема  12 ящиків з новою літературою - в цементовану яму для нечистот.
      Комендант міста дозволив забрати книжки з ями. Таким чином були врятовані   вісім  ящиків з книгами, в яких основному була  радянська література, зокрема - твори Леніна, історія компартії, Велика радянська енциклопедія, різні словники. Але, крім радянської, були й академічні видання, зокрема, твори Шекспіра, Міллера.  Хоча багато книг було пошкоджено, вони потребували просушування. Також були врятовані бібліотечні каталоги.
     Вдалося врятувати  частину літератури в будинку професури, клубних та шкільних бібліотек, зокрема, педагогічної та фельдшерсько-акушерських шкіл.
      Після вигнання нацистів з Білої Церкви розпочалося відновлення  бібліотечної системи.
    З 6 січня 1944 року розпочалося упорядкування міської бібліотеки. На той період  у її фонді було 8 тисяч томів різної літератури.
    Наприкінці 1946 року у  місті функціонувало  27 бібліотек, фонд яких складав 88934 книги. Бібліотека для дорослих нараховувала 12000 книг, дитяча бібліотека – 2148 книг. Чотири бібліотеки на виробництві  – 2365 книг. Бібліотеки при школах та навчальних закладах нараховували 1769000 книг, бібліотека історико-краєзнавчого музею – 3 тисячі книг, бібліотека сільськогосподарського інституту  – 49.500 книг.
      З 1947 по 1950 рік кількість бібліотек у Білій Церкві  зросла в 2,5 рази, а їх книжковий фонд – у 2,2 рази. За 4 роки книжковий фонд міської бібліотеки збільшився з 10 тисяч екземплярів до 20 тисяч.
      В цей період було створено ряд нових бібліотек на підприємствах, зокрема, на  заводі ім. 1-го Травня, взуттєвій фабриці, м’ясокомбінаті, артілі "Харчовик". Також на той період функціонували бібліотеки на цегельному заводі, меблевій фабриці, хлібзаводі, артілі «Художекспорт», навчальних закладах, клубі промкооперації тощо.
     На 1953 рік  у Білій Церкві  функціонувало 68 бібліотек з книжковим фондом 345 тисяч екземплярів, порівняно з 1952 роком  книжковий фонд поповнився на 55 тисяч екземплярів.
    На початку 1950-х років у місті нараховувалося 19 тисяч  читачів, ними прочитано 490 тисяч книг.
 Серед бібліотек навчальних закладів помітне місце займала  книгозбірня сільськогосподарського інституту. На той  період  вона була значним культурним центром міста, надавала допомогу не лише  студентам та професорсько-викладацькому складу закладу, але й читачам Білої Церкви. Завідувала  книгозбірнею  інституту  Міхновська. Під час нацистської окупації бібліотека зазнала  повного  руйнування, але після закінчення війни поступово відновлювалася. У другому півріччі 1946 року в  бібліотеці нараховувалося   51800 книг, як зазначається в архівних документах 33 % з них  - література  класиків марксизму-ленінізму. У 1953 році  книжковий фонд збільшився на 14700 екземплярів, того ж року видано 150 тисяч книжок. 
    Бібліотека мала розгалужений міжбібліотечний абонемент. Мала зв’язки з 23  бібліотеками колишнього СРСР. Книгозбірнею пророблена значна бібліографічна робота,  за шість місяців 1946 року розроблено 80 тем.
    За перше півріччя 1946 року бібліотеку відвідали близько 10562 осіб, видано 20120 книг, середня відвідуваність в день складала 74 особи. У другому півріччі того ж  року в бібліотеці було 1152 читачі, за цей період видано 22203 книги. Бібліотека мала непоганий читальний зал. За перше півріччя 1946 року в читальному залі  була організована 31 виставка.
     У зв’язку з підготовкою до виборів до Верховної Ради УРСР бібліотекою підібрана література для агітаторів. В довідково-бібліографічному відділі вівся відбір статей з тем конституції, зокрема , виготовлений монтаж по темі «Сталінська конституція найдемократичніша конституція в світі». За друге півріччя 1946 року книгозбірнею інституту  організовано 22 книжкових виставки та  7 монтажів.
    Серед бібліотек підприємств та установ на той період непогано працювала бібліотека при змішторзі (бібліотекар Білоус). Ця книгозбірня мала  всього 527 книг, нею зроблено за перше півріччя  1952 року  3380 книговидач. Заходи, які проводилися цією бібліотекою в більшості своїй  присвячені теорії марксизму-ленінізму.
      За 1949 рік бібліотеками Білої Церкви проведено 649 бесід та голосних читань,  які охопили 10 тисяч чоловік. Також проведено  двадцять дев’ять  літературних конференцій, ранків та вечорів, якими охоплено 5 тисяч осіб. Але більшість  читачів відвідували міську бібліотеку для дорослих, а маленькі любителі книги – міську дитячу бібліотеку. Про життя цих двох книгозбірень Білої Церкви зупинимося більш докладніше.
    У зазначений період міську бібліотеку для дорослих очолювало двоє завідувачів Шелест та Заволока. Книгозбірня мала пристосоване та заново відремонтоване приміщення.
    Як по всьому колишньому СРСР, в бібліотечній сфері було присутнє соціалістичне змагання Не виключенням була і Білоцерківська бібліотека для дорослих.
    У 1949 році бібліотека була представлена на Всесоюзній виставці ім. Леніна у Москві. Того ж року в  соціалістичному змаганні бібліотека зайняла перше місце в Київській області, також отримала республіканський перехідний Червоний прапор. У 1951 та 1952 роках міська бібліотека для дорослих у соцзмаганні зайняла перше місце по Київській області, та друге в УРСР.
     Завдяки архівним джерелам можемо дізнатися більш докладніше про діяльність бібліотеки, зокрема, скільки було в ній читачів, які були книги, а також які заходи проводилися бібліотекою. Як зазначається в архівних документах, на 1945 рік в міській бібліотеці для дорослих приміщення обладнано книжковими стелажами, столами, стільцями, шафами  та іншим необхідним майном. Створені умови для отримання книг читачами додому та  для самостійної роботи з книгами у читальному залі. Бібліотека провела значну роботу для залучення читачів. За рік  до бібліотеки записався 2541 читач та  видано 68860 книжок. У  1946 році бібліотеку відвідало 26450 читачів, видано 21503 книги, 65454 газет та журналів. Міська бібліотека для дорослих на 1 жовтня 1951 року  нараховувала 3752 читачі, за 9 місяців того ж року  зробила 98829 книговидач.
    За 10 місяців 1951 року бібліотекою  здійснено 8834 книговидачі, зокрема  політичної літератури - 630 (7%), природничо-наукової – 99 (1%), технічної – 102 (1%).
       На 1 липня 1952 року  її книжковий фонд складав 28 тисяч екземплярів.
    На грудень 1952 року  у міській бібліотеці для дорослих були читачами 4942 особи,  порівняно з 1951 роком  їх  збільшилося на 700 чоловік.
      У 1953 р. міська бібліотека для дорослих зробила 8 тисяч книговидач. На той період міська бібліотека проводила серед жителів Білої Церкви різноманітні заходи, виставки, конференції, літературні вечори, читки літератури тощо. Навіть у несприятливих умовах панування комуністичного режиму книгозбірня проводила заходи з української тематики, зокрема, присвячену Тарасу Шевченку.
      Один із Шевченківських заходів міською бібліотекою проведений 1944 року –  влаштовано велику фотовиставку, присвячену життю та творчості Т.Г. Шевченка. На ній були представлені такі розділи:
- Життя і творчість Т.Г. Шевченка;
- У кріпацькій неволі;
- Арешт та заслання Шевченка;
- Як шанують пам’ять Шевченка у Радянському Союзі;
- Висловлювання про Шевченка «геніїв людства» (Сталіна, Леніна,  письменників і критиків – Горького, Чернишевського, Добролюбова, Герцена, в яких дається оцінка творчості поета, у визвольній боротьбі проти гнобителів).
- В останньому розділі виставки –  звірства німецьких загарбників на могилі Шевченка.
     Того ж таки року в бібліотеці  влаштовано велику виставку  літературних творів і художніх фотознімків, що відображали життя і творчість українського поета. Відвідувачі виставки у художніх відображеннях могли побачити, як жив, працював і боровся Тарас Шевченко, прочитати у окремих виданнях найкращі твори поета. Поруч з творами Шевченка була представлена  різна література, в якій великі люди минулого й сучасного дали оцінку життю та творчості українського Кобзаря.
    В той період серед української тематики, які проводилися в бібліотеці для дорослих, слід виокремити літературні вечори  до 125-річчя з дня народження Тараса Шевченка та  100-річчя з дня народження Панаса Мирного. У 1951 році проводилися літературні  вечори, присвячені Лесі Українці та Тарасу Шевченку.
      Вже було зазначено, що міською бібліотекою для дорослих проводилися різноманітні заходи. У  1946 році  зроблено 20  книжкових виставок, всі виставки були художньо оформлені. Також зроблено  сімнадцять  бібліотечних плакатів та монтажів. Прочитано 6 лекцій, проведено дві групових консультацій. Організований стіл довідок. У колгоспах проведено 27 голосних читок. У 1946 році  під час посівної кампанії книгозбірнею у колгоспи  виділено 15 пересувних бібліотек, проінструктовано 14 чоловік-передвижників  та сільських бібліотекарів. Передвижники систематично мінялися й проводили роботу з книгою з колгоспниками на полі.
У санаторій для інвалідів війни було організовано носіння книг, проводилися голосні читання, бесіди, обговорювалися прочитані книги.
     І у наступні роки бібліотекарі  проводили пропаганду книги серед населення Білої Церкви, зокрема,  приносили книги на окремі підприємства. Міська бібліотека на підприємствах проводила бесіди, голосні читання книг, зокрема, художньої літератури. Непогано проходили голосні читання книг на цегельному заводі,  артілі «Художекспорт», меблевій фабриці та хлібозаводі. Звичайно, читання було обмежене радянськими та російськими авторами, зокрема, робітникам читалися такі твори: «Ми радянські люди» Польового, «Кавалер «Золотої зірки» Бабаєвського, "Чиста криниця"  Поповкіна,  читалися книги про Щорса та Сталіна.
     За 1949 рік бібліотекою проведено 282  бесіди  та читок. В цей період бібліотекою проведено 3 літературних конференції та сім вечорів на такі  теми: три вечори - до 150 річчя з дня народження Олександра Пушкіна,  вечір "Образ Сталіна в радянській художній літературі" тощо.
    У 1951 році  бібліотека  провела 366 голосних читок і бесід, 4 читацькі конференції та  7 літературних вечорів, прочитано 13 лекцій. Літературні вечори були присвячені  діяльності Тараса  Шевченка, російського письменника Михайла  Лермонтова, української поетеси Лесі Українки та  російського поета Володимира  Маяковського.
      До своєї роботи бібліотекарі залучали читацький актив, спільно з яким проводилися бесіди та голосні читки художньої літератури, яких у 1951 році було 620 та  охоплено  ними понад  10 тисяч чоловік.
      На грудень 1952 року бібліотекою для дорослих проведено 718 читок та бесід, 9 читацьких конференцій та 19 літературних вечорів. По знаменним датам  бібліотека організовувала виставки книг. У 1948 році міською бібліотекою організовано 62 книжкових виставки  на підприємствах міста. Також міська бібліотека надавала допомогу з вивчення певних галузей наук. Ключовою на той час була допомога з вивчення марксистсько-ленінської теорії. Також бібліотека надавала допомогу з вивчення технічних, сільськогосподарських та наукових тем.
      Значну роботу бібліотека проводила під час підготовки до виборів до Верховної ради СРСР, були організовані пересувні бібліотеки по виборчих дільницях, робилися виставки книг, проводилися читки, бесіди, обслуговувалися агітатори літературою.
     При бібліотеці був організований постійно діючий семінар для бібліотечних працівників.
     Юні книголюби Білої Церкви відвідували дитячу бібліотеку. У пізньосталінський період її очолювали Грива та  Уманець. З червня 1948 року дитяча бібліотека розташовувалася в колишньому приміщенні транспортно-експедиційної контори на площі Леніна №10 (сучасна Торгова площа). Це приміщення за бюджетні кошти міста було капітально відремонтоване та обладнане під бібліотеку. У 1949 році фонд дитячої бібліотеки  складав 6200 екземплярів книг, асигновано на придбання книг 14 тисяч карбованців.У дитячій  бібліотеці у 1951 році, порівняно з 1950 роком,   кількість читачів збільшилася на 1300 чоловік. На 1 січня юних читачів Білої Церкви складало 2964 особи.
        Якщо в 1952 році читачів у дитячій бібліотеці було 3060, то в 1953 році – 3656 осіб. З вересня по жовтень 1951 року  в бібліотеці було проведено 22 голосних читок і бесід, 2 дитячих ранки, дві конференції, організовано 14 пересувок. Працівники дитячої бібліотеки разом з клубом піонерів проводили обговорення дитячих книг, літературні ранки та  літературні ігри. Для дітей кращого обслуговування дітей літературою міською бібліотекою налагоджувався зв’язок зі школами та вчителями.При дитячій бібліотеці був створений  гурток «Друзі книжки». Але поряд з успіхами  у бібліотечній сфері Білої Церкви було чимало проблем. Приміщення бібліотеки для дорослих та дитячої погано були обладнані, відсутні добрі меблі, не було гардеробу.
      У бібліотеці для дорослих для повного задоволення читачів і нормальної роботи читального залу  була недостатня кількість столів  та  стільців. На той період у  читальному залі було в наявності   лише 50 стільців. Читальня  погано була  освітлена. Взагалі  приміщення бібліотеки для дорослих  потребувало ремонту. Приміщення дитячої книгозбірні не відповідало вимогам бібліотеки, було зовсім малим і холодним, читальний зал був розрахований лише на 35-40 осіб. В обох бібліотеках книжкові фонди не задовольняли потреби читачів, було в наявності  багато застарілої літератури. Придбання книг були недостатніми, в рік бібліотеки могли придбати 1000 -1200 книг, а зношуваність книжкових фондів складала 500-600  на рік. Завідувачі  бібліотеками Заволока та Уманець не прикладали зусиль для збільшення асигнувань на придбання книг. За відсутності в наявності необхідної літератури незадовільно працювали  пересувні бібліотеки.
     Обидві бібліотеки недостатньо вели пропаганду  літератури через міську пресу, радіо, мало організовували міських оглядів окремих книг, літературних вечорів. Міська бібліотека для дорослих послабила роботу з пересувними бібліотеками, внаслідок чого не працювало ряд пересувок. Бібліотекою недостатньо була організована робота зі збереження книжок окремими громадянами, які отримували книжки в бібліотеці.
      Було мало залучено робітників міста до читання в бібліотеці, таких складало на січень 1949 року 10% від загальної кількості читачів. Дитячою бібліотекою мало проводилося літературних вечорів, голосних читок, розповідей. Не було встановлено тісного зв’язку зі школами, відсутні списки рекомендованої літератури відповідно до віку дітей.
    Робота та зв’язок з читачами були недостатніми, культура обслуговування була не на належному рівні. При міській бібліотеці для дорослих був відсутній літературний гурток. Бібліотеки недостатньо надавали методичну допомогу шкільним бібліотекам та бібліотекам підприємств, адже не не всі вони мали бібліотеки. На такому великому підприємстві, як швейна фабрика, була відсутня бібліотека. Директор фабрики Бразилевський та голова профкому Чижова вважали  зайвим мати бібліотеку на підприємстві, схиляючись до думки, що робітники можуть брати книги в міській бібліотеці.
    Міський відділ охорони здоров’я мав невеликі бібліотеки при лікувальних закладах, але протягом 2-3 років замість поповнення фондів, вони  були рознесені. На жовтень 1946 року бібліотека лікарні №2 згідно книги реєстрації бібліотек мала 310 екземплярів книг, а 1947 року книг нараховувалося всього 200 екземплярів, на грудень 1949 року цієї бібліотеки не існувало, про це офіційно заявив головний лікар Огоньков.
     В лікарні №1, згідно реєстрації на 1946 рік,нараховувалося 122 книги, на грудень 1949 рік  – 38 екземплярів.
       В першій та другій лікарні не проводилася жодна робота з поповнення бібліотечного фонду, у  цих бібліотеках була відсутні періодичні видання. Таке саме становище було на хлібозаводі. На січень 1946 року у бібліотеці підприємства  нараховувалося  149 книг, на грудень 1949 року – 150, але  нічого не робилося з поповнення книжкового фонду.
      Багато керівників до створення бібліотек ставилися формально, закупивши 50-70 книг і на тому заспокоювалися. Такі карликові бібліотеки існували  на електростанції, цегельному заводі,  артілі «Промвзуття» тощо.
       У  1949 року   харчокомбінат  придбав 75 книг, але всі вони  лежали  на складі. Незадовільно функціонувала  бібліотека  будинку культури промкооперації. Її книжковий  фонд складав 10 000 екземплярів, був правильно укомплектований. Крім політичної літератури, яка мала марксисько-ленінську тематику,  була в наявності технічна та  наукова література, але бібліотекар Железнякова не працювала з літературою, читачі артілей були мало з нею знайомі. Не був створений читацький актив.
    На грудень 1951 року у бібліотеці промкооперації нараховувалося 532 читачі, з них - 406 працівники артілей. На 1 липня 1952 року бібліотека клубу промкооперації мала  12 000 екземплярів, а  видано  за перше півріччя  того ж року  лише  8 030 книг. Надзвичайно  мало відвідували бібліотеку члени артілей.
     Погано працювала бібліотека Райконтори зв’язку. На грудень 1951 року книгозбірня  мала понад  200 книг, читачами її було лише 26 осіб, а видано лише 42 книги. Незадовільно також працювали бібліотеки при артілі "Харчовик". На 1951 рік  при наявності більше 1000 книг, читачів було лише 45 осіб, а  видано 412 книг
     В окремих бібліотеках підприємств та установ  міста погано оновлювалися книжкові фонди.
Деякі керівники підприємств взагалі не займалися поповненням книжкових фондів. Так, за перше півріччя 1952 року  не придбали жодної книги бібліотеки дорожно-експлуатаційної дільниці 624, 3-й млин,  товариство сліпих, комбінат глухонімих тощо.
    Погано працювала в цьому напрямку  бібліотека при міськхарчокомбінаті, яка мала 120 книг, але книжковий фонд не поповнювався, читачів цієї бібліотеки було 22  людини, але вони майже не брали книг. Взагалі мало читали книг робітники, комсомольський та профспілковий актив.

Використані джерела та література:
1.Держархів Київської області, ф.П.-30, оп.1, спр.140, арк..8-8 зв, 28-29.
2. Там само, ф.П.-30, оп.1, спр.248, арк.108.
3. Там само, ф.П.30, оп.1, спр.249, арк.58.
4. Там само, ф.П-30, оп.1, спр.487, арк..100.
5. Там само, ф.П-30, оп.5,спр.1,арк..134
6. Там само, ф.П-30, оп.5, спр.2, арк.154.
7. Там само, ф. Р.4806, оп.1, спр.91, арк..3
8. Архівний відділ Білоцерківської міської ради, ф.1, оп.1, спр.45, арк.3,  арк.88.
9. Там само, ф.1, оп.1, спр.116, арк.25.
10. Там само, ф.1, оп.1, спр.145, арк..72.
11. Там само, ф.1, оп.1, спр.167,  арк..87.
12. Там само, ф.1, оп.1, спр.168, арк..107-112.
13. Там само, ф.1, оп.1, спр.208, арк..60.
14. Там само, ф.1, оп.1, спр.227, арк. 191-192.
15. Там само, ф.1, оп.1, спр.230, арк.42, 304-307.
16. Там само, ф.1, оп.1, спр.253, арк..171.
17. Там само, ф.1, оп.1, спр.251, арк..291-292.
18. Там само, ф.1, оп.1, спр.281, арк..262.
19. Білоцерківщина за чотири роки // Ленінський  шлях. - 1951. –  31 січ. – № 17 (4048) –  С.1.
20. Голяк В.Далі підносити культурно-масову роботу в нашому місті / В. Голяк // Ленінський шлях.  – 1950.–  1 січ. –  №1-2. –  С.4.
21. Кіщенко М. Шість років творчих перемог / М. Кіщенко //  Ленінський шлях. –  1950.–  4 січ. –  №3 (3878). –  С.1.
22. Омельченко Є. Вічна слава великому поетові / Є. Омельченко // Ленінський шлях. –  1944.– 16 берез. – №14.–  С.2.
23. Пам’яті Т.Г. Шевченка // Ленінський шлях .–  1944. –  3 берез . – №10.– С.1.
24. Шелест З. З диму і полум’я / З. Шелест // Ленінський шлях. –   1944.–  27 січ. –  №1.– С.2.
            
Анатолій Бондар








Немає коментарів:

Дописати коментар