середу, 18 липня 2018 р.

Місто нашої долі

  На мальовничих берегах красуні-Росі розкинулось древнє і вічно юне місто Біла Церква, яке незабаром буде відзначати свою 986-ту річницю.
 Найкрасивішому, найріднішому в світі місту бібліотекарі присвятили книжкову експозицію "Місто нашої долі", на якій представлені книги про історичне минуле, сучасність, видатних людей, визначні місця та пам'ятки архітектури Білої Церкви.


Біла Церква - священна земля 

                                         Жить на світі мені довелось
                                         Там, де плине замріяна Рось,
                                         Там, де предки мої росичі
                                         Об половців щербили мечі.

                                          Біла Церкво, із сивих віків
                                          Нам про тебе долинув наспів.
                                          Біла Церкво моя чарівна.
                                          Мого серця бентежна струна.

                                          Тупотіли по місту роки,
                                          Пили воду з красуні ріки.
                                          І як воля кувалась в вогні,
                                          Не стояла і ти в стороні.

                                          Біла Церкво - священна земля,
                                          В твоїм серці гора Палія.
                                          Біла Церкво, це шепіт дібров,
                                          Моя віра, надія, любов.

                                          Я в ранкові травневі часи
                                          Знов нап’юся цієї краси,
                                          Щоби трунок твій серце п’янив,
                                          Як кохання юнацьких років.

                                          Біла Церкво - обличчя твоє - 
                                          То незгасне кохання моє.
                                          Біла Церкво, моя сторона,
                                          Ти у мене, як мати одна.
  
                      Анатолій Кульчицький

Немає коментарів:

Дописати коментар