Книготерапія або Прощавай, осіння депресіє!

     Дорогі друзі, я, мабуть, не помилюся, якщо скажу, що осінь для багатьох з вас є улюбленою порою року. Ось як про неї писав Костянтин Паустовський: "Осінь – це прозорість та холод, "прощальна краса" з чіткістю її деталей та свіжим подихом. Осінь вносить у природу скупий малюнок. Багрянець та золото лісів рідшають з кожною годиною, посилюючи різкість ліній, залишаючи оголеними гілки …". Так, осінь прекрасна – в своєму золотаво-помаранчевому вбранні, в лимонному сонці та навіть у листопадових зливах, які обіймають землю.

            А ще, друзі, осінь – найкнижковіша пора року. І не лише тому, що у Львові щорічно в цей час відбувається масштабне свято читання, а ще й з тієї причини, що восени хочеться відпочивати саме так: загорнутись у щось тепле та зручне, взяти в руки горнятко запашної кави та добру, цікаву чи настроєву книжку.

           Восени хочеться читати історії, які затягують. Вони можуть зігрівати, як тепле какао, чи інтригувати, як кава з перцем чилі. Можуть бути тягучими, як гарячий шоколад чи насиченими, як імбирний чай. Тож, пропоную вашій увазі добірку новинок українських літераторів з історіями на різний смак.  Саме вони дозволять вам вирватися з суворих осінніх буднів і зануритися в світ головних героїв з їх переживаннями, емоціями, почуттями, а інколи – неймовірними подіями.

           

Сучасна українська література дуже різноманітна, але насправді не так багато творів, які торкаються душі, вражають енергетикою слова, дивують, змушують вболівати за життя героїв, відчувати їх біль і радість, перейматися внутрішнім світом, розуміти на рівні інтуїції. Такою є проза Дмитра Кешелі, зокрема – його новий роман-видіння "Дай сили заплакати".

Це дійсно незвичайна книга: історія починається  з благання головного героя «Боже великий, дай мені сили заплакати…» над труною коханої. Здавалося б – далі не може бути радісної та обнадійливої розповіді, а скоріше за все – опис страждань осиротілої душі…

         Але у Кешелі все перетворюється на надзвичайно світлий роман, який повний життя – фантастичного, мудрого, глибокого та надзвичайно емоційного. Головний герой зустрічається з коханою Віоланою на перехрестях якось іншого буття та переживає з нею набагато більше, ніж це можливо людям у житті.

 Роман "Куркуль" – перша історична книга відомого українського письменника Максима Бутченка, яка пояснює причини того, що нині відбувається в Україні, але корінням сягає 30-х років ХХ століття.

Трагічний 1930 рік, Україна, Харківщина. Історію однієї сім’ї написано на основі реальних подій. Родина Шевченків переживає буремні часи. Федот не хоче мовчки коритися новій владі, а його брат Петро –  підлабузник, плазує перед совєтами й потай домагається Федотової дружини Сашки.

Особисте накладається на суспільне. Червоноармійці швидко потопили в крові невеличке повстання селян проти колективізації. У Шевченків знайшли приховані запаси, хитро випитавши про них у дитини. Сім’ю в нелюдських умовах етапують на заслання в Карелію. Саме там розкриється вся правда про Петра і відбудеться останній бій двох рідних братів.

Андрій Кокотюха – сучасний український письменник, сценарист, журналіст, автор більше 50 художніх, документальних та науково-популярних книжок.  "Київські бомби"   ̶  його новий історичний детектив.

1907 рік. У Російській імперії – конституційний переворот. Влада широким фронтом наступає на громадянські права та свободи людей. У відповідь звучать постріли та летять саморобні бомби. Київ тих часів стає ареною бойових дій. Тут, немов гриби, виростають бойові організації, чиї дії вже не підпорядковані єдиному центру.

Андрій Волох, молодий українець, вигнаний з університету за участь у протестах, теж бере до рук зброю. Тепер він  – Полтава. І його подальша доля тісно переплітається з радикальним ватажком бойовиків Залізняком, професійним терористом Штерном, жандармським ротмістром Підвисоцьким та Фаїною – вдовою страченого революціонера, котра прагне помсти. Але чи в повній мірі прийнятні ідеї тотального терору для таких, як Полтава? Тим більше якщо терор – зброя не лише бойовиків, а й влади, яка з ними бореться…

Василь Шкляр – один із найвідоміших сучасних вітчизняних письменників, лауреат Шевченківської премії  2011 року, «батько українського бестселера».

Його новий роман "Троща"   ̶  про Українську повстанську армію, про перемогу людини над обставинами і над собою. Сам автор каже, що книга написана для того, аби показати світові, що українці не змирилися з режимом, і продовжують боротьбу, як і раніше.

Для головного героя, вояка УПА, війна вже минула, проте боротьба не забулася. Та раптом він бачить на цвинтарі недавню могилу свого бойового товариша, і спогади зринають у нього з новою силою. "Свої" і "чужі", дружба та ро́збрат, кохання і зрада, помилування й помста, свобода й неволя… Перед його очима знов розгортаються бої та тривають допити, постають обличчя різних людей, та ніяк не з’являється личина зрадника …

Довгоочікувана новинка від  Світлани Талан,  багаторазового лауреата конкурсу "Коронація слова" – роман "Спокута".

Що робити, коли життєва стежина веде нас до труднощів та незгод? Як їх долати? Як витримати баланс і пережити негаразди? Ця книга – про найдорожчих, про найрідніших, про найближчих – сім’ю. Вчинки наших батьків і дідів мають безпосередній вплив на наше сьогоднішнє життя. Часто діти несуть хрест заміть своїх батьків і, опиняючись у скрутних ситуаціях, змушені спокутувати гріхи рідних. Книга про сімейні зв’язки, складні взаємини, переплетіння доль, надію на краще майбутнє і силу любові.

"Не озирайся і мовчи" - містичний роман з елементами жахів і техно українського письменника Макса Кідрука. Твір зачіпає проблему спілкування між батьками та дітьми, дитячої жорстокості та підліткового бажання втечі від реальності.

Події роману розгортаються довкола чотирнадцятирічного юнака на ім’я Марк, який у своїй школі є об'єктом постійних цькувань і знущань. Знайомство хлопчака з дівчиною Сонею приводить його до місця, що ніби застигло в часі. Тут можна сховатись від своїх життєвих негараздів, однак ця місцина є осередком набагато страшніших речей.

Збірка поезій  Катерини Бабкіної "Заговорено на любов"   ̶  це радше збірка емоцій, щастя, сокровенних таємниць та сердечних ран, аніж вірші. Навіть той, хто не звик зачитуватися поезіями, знайде серед текстів Катерини Бабкіної слова, здатні описати саме його любов чи тугу, радість, гіркоту, біль, страхи або надії. Тут із граничною відвертістю постають перед читачем і найсильніші почуття, і сучасна буденність, і свято душі, і війна, котра непомітно, але невідступно пронизує мрії, переживання і вплітається у кожен наш день, у кожну думку, кожен порив серця.

Тож, запрошуємо, друзі, до читання!

Гарного настрою!