понеділок, 23 січня 2017 р.

Амазонка українського авангарду

   Дивним "сфінксом, що прокинувся", припорошеним загадковим фльором таїни, й до сьогодні залишається український художній авнгард 20-х років ХХ століття й одна з його "творчинь" Олександра Екстер. Відчайдушно талановита і красива, мов давньогрецька богиня, знаменита "амазонка авангарду". Її славу, тріумф, як однієї з основоположників "арт-деко", з радістю "націоналізували" б Москва, Петербург, Париж, Нью-Йорк, Венеція, Рига, де її роботи викликали захоплення. І хоча Україна, на жаль, 100 років тому не була середовищем художньої думки, однак це ім'я прикрасило пантеон найвидатніших творців саме українського сучасного мистецтва.
     У січні минає 135 років від дня народження Олександри Екстер (1882 - 1949), художниці, дизайнерки, педагога, яскравого представника європейського кубізму та футуризму.


      Народилася  Олександра Олександрівна в місті Білосток Гродненської губернії (нині Польща). Загальну освіту отримала в київській гімназії Святої Ольги, адже до Києва переїхали її батьки, і саме тут пройшли її найкращі роки життя. З 1901 року вона починає відвідувати лекції в Київському художньому училищі, а з 1906 року - навчатися там на постійній основі. У 1903 році Олександра, що носила до того моменту прізвище Григорович, вийшла заміж за Миколу Екстера. Їхня сім’я постійно приймає в своєму будинку літераторів і художників. Саме це і підштовхнуло Олександру до повернення в училище. У 1907 році Екстер їде в Париж, де й займається в академії «Ла Гранд-Шомьєр». Закордонна подорож справила величезний вплив на становлення Олександри як художниці. Тут вона познайомилася з Максом Жакобом, Пабло Пікассо, Жоржем Браком, Гійомом Аполлінером ... Згодом Екстер буде часто працювати саме в Парижі, в майстерні, яку вона там зняла.
       Французьке мистецтво справило великий вплив на Олександру. Тут було написане її чудове полотно «Міст Севр». З 1908 по 1914 роки Екстер багато подорожує, відвідує Швейцарію, Італію. Вона регулярно бере участь у художніх виставках. При цьому роботи художниці експонуються і за кордоном. Вплив французького живопису особливо є помітним на ранніх картинах Екстер. 
  Олександра Екстер була однією з художниць, стараннями якої на карті України з'явилисть два нових центри авангардного мистецтва: село Вербівка (на Черкащині) і Скопці (на Полтавщині). Тут за ескізами супрематистів в 1915-1916 роках сільські майстри створювали вишивки та килими. 
         Пізніше Екстер багато працює над безпредметними композиціями, розписом абажурів, ширм, подушок, скатертин, хусток, суконь, книг. Художниця займається оформленням театральних вистав у Московському камерному театрі («Ромео і Джульєтта», «Саломея»). До цієї роботи у неї був особливий підхід, вона прагнула до гармонії декорацій на сцені та костюмів акторів.

   Перед революцією Екстер активно займалася викладанням. Вона давала уроки в Одеській дитячій художній школі, у своїй студії в Києві. Після революції - розробила оформлення костюмів до фільму «Аеліта» за однойменною повістю. У 1924 році Екстер їде до Італії. На батьківщину художниця більше не повернеться. У період еміграції Екстер займалася викладанням, оформленням спектаклів, декоративним мистецтвом, працює на кіностудіях Франції та Німеччини.
        Просторова «анестезія» розлуки з Києвом так і не притлумила в її душі магії українських мотивів, які перетворювались на вихор кубістичних форм. Переживши в Парижі гітлерівську окупацію, вона так і не пережила прірви, яка постала між нею й Україною.
      Екстер, як і багато хто з її колег, художників-емігрантів, зникла з вітчизняного культурного обрію на довгі роки. В Україні кілька робіт Екстер можна побачити в Національному художньому та Київському театральному музеях.

Анна Ахматова 
         Старый портрет 
                  А.А. Экстер
Сжала тебя золотистым овалом
Узкая, старая рама.
Негр за тобой с голубым опахалом,
Стройная белая дама.

Тонки по-девичьи нежные плечи,
Смотришь надменно-упрямо;
Тускло мерцают высокие свечи,
Словно в преддверии храма.

Возле на бронзовом столике цитра,
Роза в граненом бокале...
В чьих это пальцах дрожала палитра,
В этом торжественном зале?

И для кого эти жуткие губы
Стали смертельной отравой?
Негр за тобою, нарядный и грубый,
Смотрит лукаво.
Осень 1910
Киев

Немає коментарів:

Дописати коментар