(72-ій мотострілецькій бригаді)
Дороги клин, що вістрям вдалину
Застряг у гущі сірого туману.
Сміливці вирушають на війну,
Гудуть мотори мужньо і органно.
Застряг у гущі сірого туману.
Сміливці вирушають на війну,
Гудуть мотори мужньо і органно.
Не рви, щемото, серденько, не рви!
Від рідних рук твої ще теплі руки,
А ворог, засукавши рукави,
Вже запускає свої гради й буки.
Від рідних рук твої ще теплі руки,
А ворог, засукавши рукави,
Вже запускає свої гради й буки.
До нас волають люди і земля,
Обпалені російським буратіном:
„Сини! Від озвірілого Кремля
Рятуйте нас! Рятуйте Батьківщину!
Обпалені російським буратіном:
„Сини! Від озвірілого Кремля
Рятуйте нас! Рятуйте Батьківщину!
Тут, за туманом, горе і біда,
Тут топче рідний край нога ворожа,
Й потрібні, як повітря, як вода,
Наш український дух непереможний!”
Тут топче рідний край нога ворожа,
Й потрібні, як повітря, як вода,
Наш український дух непереможний!”
Пішла вперед,приспішуючи час,
Туману оббиваючи накрапи,
Колона на розтерзаний Донбас,
Піднявши гордо синьо-жовтий прапор.
Петро Савченко
Немає коментарів:
Дописати коментар