понеділок, 8 лютого 2016 р.

Книга - вічна, як любов!

   Друзі, сьогодні розпочався Новий рік за китайським місячним календарем. Дерев'яну Вівцю, що була символом минулого року, змінила артистична, епатажна Вогняна Мавпа. Що принесе з собою цей рік? Напевно кожен із нас задає собі таке питання, все-таки покладаючи надії на мир, удачу, добро ... А ще глибоко віримо у вирішення безкінечних проблем, які постають перед нами. Нині нас, бібліотекарів, хвилює питання існування бібліотеки: чи утримається вона як соціальна структура, як відбуватиметься її трансформація, як вплине на її життя розпочата в Україні децентралізація ... Та впевнені в одному: яких би змін не зазнала бібліотека - книга житиме вічно,  як і люди, що читають. Оптимізму в цьому питанні додала й публікація Юрія Микитенка в журналі іноземної літератури "Всесвіт" (№11-12, 2015 рік). Оскільки кожна думка шеф-редактора дуже близька нам, додає віру, тому пропонуємо цю статтю вашій увазі:

   "Відколи великий Ґете сформулював поняття Weltliteratur (світової літератури), не згасають дискусії навколо цього терміна й літературознавці всіх країн дискутують, у якому саме ракурсі слід розглядати національні літератури. Теоретики, починаючи від Дерріда і базуючись на більш ранніх філософських ученнях, пробували довести, що саму літературу найменше цікавлять власне читачі, що закони розвитку літератури іманентні, підпорядковуються своїм внутрішнім типологічним і генетичним правилам, лежать в інтертекстуальних площинах. Але невідомо, чи запитували теоретики самих письменників і читачів, чи байдуже їм, прочитають їхні рядки чи ні!? Звісно ж, питання риторичне. Звернімо увагу на читача. Я бачив у нью-йоркській підземці, як люди масово читають книжки від Умберто Еко до Бродського і Стівена Кінга (останніми роками, звісно, частіше побачиш електронну книжку), був свідком, як молоді й старі канадці масово йдуть у торонтську районну бібліотеку, щоби, сьорбаючи незмінну каву, провести кілька годин вихідного дня за книжкою. Там бібліотека виглядає як ізолоьована в тиші велика зона торговельного молу, на кшталт київського "Ocean Plaza" чи "Магеллана". Сидять, гортають сторінки, тихенько гомонять, підходять до стелажів з книгами, радяться з бібліотекарями. Важко виділити якусь літературну стежку, якою там ідуть читачі; бачив усе, що завгодно: і греко-римську класику, і Коран, і Рушді, і європейський романтизм і французький реалізм, і Джойса, і Толстого з Достоєвським, і Кавафіса і П'юзо, і Поланека в купі з Сарамагою ... В українському інституті в Чикаго спостерігав, як розходяться з бібліотеки українські кобзарики, збірки поезій наших класиків та й сучасних авторів на чолі з Юрком Андруховичем. Однак в Чикаго було українське "село", а не торонтська "районка".
     Напередодні Нового Року і Різдва Христвого ставимо собі запитання: що буде з паперовою книгою, з терпким ароматом її фарби й  паперу, коли її розгортаємо з тихим шурхотом сторінок? Невже все це навчиться імітувати комп'ютер, а, може, скоро встромлятимемо собі в лоба чіп і будемо слухати, і бачити, й чути запах пороху й крові під Ватерлоо? Хтозна, може й так - як альтернатива для неповносправних. А тим часом з Франфуртського книжкового ярмарку 2015 року маємо дивовижно прекрасну новину: за спостереженнями експертів, паперова книга впевнено набирає обертів і практично в усіх проведених рейтингах книжкової індустрії починає займати перші місця. Це означає, що світ потроху оговтується, повертається до своїх джерел, до першопочатку, до істини. Адже електронне безумство небезпечне зловживаннями і замість користі може принести нам вельми небезпечні виклики. Обнадіює й новина з українського Уряду: для публічних бібліотек України виділено 43 млн. грн. для придбання нових книжок і поповнення фондів на 2016 рік. Замовляти книжки вповноважені самі бібліотеки, а розпорядником коштів лишається рідне Міністерство культури України. Будемо сподіватися, що суть необхідної ініціативи не перетвориться на профанацію й імітацію бурхливої діяльності чиновників.    
    Для того й Новий рік, щоби вірити в чудеса, які інколи справджуються. З Новим роком, теплі наші друзі, з Різдвом Христовим! На щастя, на добро, на здоров'я, на многая літа! Честь і слава усім нашим донорам, які допомогли нам прожити минулий рік, - дякуємо від усього серця!".

                                    "Всесвіт", Ю. М. (шеф-редактор Юрій Микитенко)
 

Немає коментарів:

Дописати коментар