21 січня 1942 року народилася 

Ніна Петрівна Опанасенко - поетеса, прозаїк. Авторка 19 книг. Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ст. та Міжнародною пам'ятною медаллю "Тим, що здолали долю". Почесна громадянка й член "Золотого фонду" Білої Церкви. 

Лауреат міської літературно-мистецької премії ім. І. Нечуя-Левицького (1993 р.), обласної премії ім. О. Бойченка та 
Г. Косинки.

*  *  *

Моя душа не плаче й не сміється.

Моя душа у небо дивиться й мовчить.

У промінцях осінніх днина гнеться,

Неначе вже нема ані квіток, ні птиць.

Ані дерев небачених, ні слова

Людського, благодатного - розгублені листки ...

Десь заблукав останній промінець любові,

Яким і серце зв'язане, й зірки.

                           Зі збірки "Зболена душа не сиротіє"