Притча-пояснення
"Чому я - Міняйло"
... бо я зроду з віку всі світові цінності-коштовності зважував і обмінював на золоте
українське слово!
Вікторові Міняйлу
Ви у житті нічого не міняли :
Ні картузів, ні жвавих кольорів.
І попри все лишалися Міняйлом
У сонмищі плебеїв, королів.
І тих, і тих напташилось доволі, -
Лишень подумать, а вже страх бере, -
Вони ще й досі на спілчанськім полі :
Ті ще жнивують, а той вже ... оре.
Та цур же їм ...
Такі літа високі!
Ви ж поміняли, - й каяття не ссе, -
Всеношну зладу на всенаш неспокій.
Бо Ви - Міняйло! -
І на цьому все.
Андрій Гудима
Немає коментарів:
Дописати коментар