"Шевченкіана поросська"

        Дорогі друзі! Пропонуємо вам вірші з книги "Кобзар білоцерківський" (1814-2014),  яка щойно вийшла з друку та присвячена 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка.

 

Володимир Іванців 

Спадок

У нашому домі є прадідів дар -

Від діда дістався шевченків "Кобзар".

Його мені тато давав і казав:

- Це нашого роду пекуча сльоза,

Це нашої волі нуртуюча кров,

Це нашого духу глибокий Дніпро...

Коли прочитаєш цю книгу, мій сину,

То знатимеш долю свою - Україну;

Якщо не минеш ані титли, ні коми,

Не віддаси України нікому!

                                                                              1983-2006 рр. 

Василь Шаров                                                                     

О, Україно,  пам'ять збережи

О, Україно, пам'ять збережи

Своїх Тарасів і свої століття

В серцях, що на останнім рубежі

Вартують дух безсмертя в поколіннях.

Ми вийшли в світ розхристано, впритул,

В минулому проживши половину.

Ти збережи в нас пам'ять, Україно,

Усю свою минувшину святу.

Ми пізнаєм історію твою

З книжок, а також розповідей предків,

Коли багряні вечорові фрески

Минулу нам нагадують війну.

Коли в документальному кіно

Обірветься раптово кінострічка,

Коли солдати падають навічно,

А вдови поминальне п'ють вино.

Вкраїно, збережемо біль гіркий

Твоїх образ і сліз твоїх колишніх,

Щоб наші діти після ходовища

Побачили: з ТОБОЮ їх батьки.

           Переклав Петро Розвозчик, 2005 р.