Письменник, перекладач, художник

31 серпня  1811 року народився Теофіл Готьє, французький письменник і критик, автор гасла «мистецтво для мистецтва».

Сучасникам він запам’ятався як палкий захисник романтичного мистецтва на прем’єрі новаторської вистави Віктора Гюго «Ернані» у 1830 році. З того часу Готьє вважав автора «Собору Паризької Богоматері» другом, а себе − його учнем. Саме захоплення творчістю В. Гюго вплинуло на вибір життєвого шляху дев’ятнадцятирічного юнака, який вирішив присвятити себе літературі,

Творчий доробок письменника налічує велику кількість прозових і поетичних творів, серед яких − романи, новели, есе, статті критичного та теоретичного характеру. Найбільш відомі його романи − «Мадемуазель де Мопен», «Ельдорадо, або Фортуніо»  та «Капітан Фракас», в якому  найповніше виявилося вміння Готьє «живописати» словом, майстерно ліпити людські характери. Головний герой − сміливий, шляхетний барон де Сігоньяк, як і його літературний попередник Д’Артаньян, − втілення лицарського служіння дамі серця.

Однією з найуспішніх поетичних збірок  вважається «Емалі  і камелії»,  в якій кожен вірш − особисте преживання автора. Багато поезій  цієї збірки, зокрема «Кармен», стали втіленням естетичних принципів Готьє. Ще за життя письменника збірка перевидавалася шість разів. Кожне нове видання  автор намагався доповнити новими віршами. Останнє видання, опубліковане незадовго до смерті Готьє, включало 47 творів.

 

Мислитель, філософ, поет

28 серпня 1749 року народився Йоганн Вольфганг  фон Гете, один з найвідоміших філософів і поетів Німеччини 18 століття. Він прожив  82 роки, і за цей час встиг написати 1600 ліричних творів  і безліч філософських трактатів, які тоді розліталися по всьому світу.  У доробку  письменника всесвітньовідомі твори: роман «Страждання юного Вертера», поема «Герман і Доротея», трагедія «Фауст», твір, над яким автор працював протягом усього життя. В основу твору покладена давня німецька легенда про доктора Фауста. «Подорож Фауста через світи і часові простори − це історія розвитку цивілізації, адже людська жага до вдосконалення світу нескінченна» − вважає автор.

Сьогодні в день народження Гете, ми  вирішили познайомити вас із  цікавими фактами  з його життя.

− Гете народився дуже хворобливою дитиною. Тому, з самого дитинства, він намагався вести здоровий спосіб життя, повністю відмовився від усіх шкідливих звичок і вперто займався спортом. До речі, Гете зовсім не міг терпіти дим, від якого у нього були проблеми зі сном і жахливі головні болі.

− Гете не тільки багато і гарно писав про любов. А й сам був героєм-коханцем. У свій час він, вже, будучи в похилому віці, зробив пропозицію дівчині, якій тоді було всього 20 років, ласкаво називав її «донечка». Незважаючи на все це, він отримав відмову. До речі, Гете вів листування з Беттіни фон Арнім, яка була молодша за нього на 36 років. Але через деякий час все припинилося, тому що молода дівчина посварилася з дружиною поета.

− Гете захоплювався квітами, особливо фіалками. І не просто любив, а навіть займався їх розведенням, і, до речі, вельми оригінальним способом. Виходячи з дому, брав пакетик з насінням. Кожен раз, коли він бачив підходяще місце, то висипав це саме насіння. І навіть зараз, все ще є квіти, посаджені самим Гете. Передмістя Веймара досі прикрашені «квітами Гете».

− Помер поет  о 12-й  годині дня, в той же час, коли і народився.

Знайомтесь: новинка

Друзі, продовжуємо знайомство з новими книгами, які надійшли до бібліотеки за рахунок Бюджету розвитку Білої Церкви. Сьогодні представляємо Вам книгу української письменниці Людмили Волок «Не сумуй:)». Це романтична історія  про пошуки себе і свого кохання, яка вчить сприймати життєві негаразди з гумором і легким серцем. Може, саме це і є рецептом щастя?  Все змішалося в житті Тіни. На роботі конфлікт із керівником загрожує перерости в її звільнення. Рідний чоловік, і без того не надто хороший, проводить додому коханку. До усіх незгод Тіна ледве не потонула! Але хто знає − може, саме нещасний випадок допоможе повернути в її життя любов і удачу? Як зазначає відомий письменник  Андрій Кокотюха, романи Людмили Волок  іронічні, трохи пригодницькі, трохи божевільні і ду-у-уже романтичні...

Патріарх української літератури

25 серпня 1924  року народився Павло Загребельний, український письменник, Герой України, лауреат Шевченківської та Державної премій. Учасник Другої Світової війни, в’язень німецьких і радянських концтаборів.

Він прославився історичними творами, які були суворо заборонені за радянських часів. У  Павла Загребельного найбільший доробок серед колег-сучасників – 20 романів за 40 років! Творчість письменника оцінив народ, купуючи його книжки потайки «з рук» за 100 карбованців. «Роксолана», «Я – Богдан», «Диво», «Євпраксія», «Тисячолітній Миколай» і остання книга – «Думки нарозхрист» – усі ці твори одразу ставали бестселерами. Книжки не просто виходили багатотисячними накладами, їх і досі читають люди різного віку. Павло Загребельний очолював Спілку письменників України й був усунутий з посади колегами – за «націоналізм». Від середини вісімдесятих він оселився на дачі й зосередився тільки на своєму ремеслі.

2009-го письменник пішов із життя у віці 84 років. Крім романів та повістей, лишив ще й власну філософію життя: «Треба жити страстями. Ні, не отими, що в священних книгах у нас описані. А страстями оцими, які нас ведуть по життю. Жити кожною миттю цього життя. Життя прекрасне. Світ прекрасний. І нам щастя дано бути в цьому світі. От просто бути в цьому світі – і більше нічого». 

Знайомтесь: новинки

Друзі, продовжуємо знайомство з новими книгами, які надійшли до бібліотеки за рахунок Бюджету розвитку Білої Церкви. Сьогодні представляємо Вам книгу української письменниці, відомої волонтерки Тамари Горіха Зерня «Доця».

Ця книга про любов,  про магію, не  розтиражовану з екранів телевізора, а справжню, яка передається від роду й до роду. І ще про відвагу, про силу жити і боротися в час «найбільшого відчаю». Це страшна історія, яку  навіть важко собі уявити, її неможливо читати без внутрішнього ридання, вона ламає стереотипи «всі донецькі сєпари».  «Доця» є документальною книгою настільки, наскільки це можливо для художнього твору. Кожен діалог чи епізод відбувся в реальному житті, за кожним героєм стоїть реальний прототип, крім баби головної героїні, яка є збірним загальнонаціональним образом. Події роману розгортаються навесні-влітку чотирнадцятого року в Донецьку. Донбас − це точка обнуління, місце сили, де прозвучали найважливіші запитання. І тільки там заховані потрібні відповіді. Саме тут героїня втратила родину, дім, роботу, ілюзії − і саме тут зібрала уламки життя заново, віднайшла новий сенс і нову опору, щоб боротися за свою землю, допомагати  воїнам і людям, які через різні життєві обставини залишилися на окупованій території.

  

Подарунки від німецьких друзів

Юні читачі бібліотек міста Біла Церква отримали подарунки від німецької благодійної організації «Хоф Шлютер» (керуючий Андре Новотні). Дітям прийшлися до вподоби  книги та настільні ігри. Бібліотечна спільнота міста щиро вдячна за подарунки німецьким друзям Андре Новотні та Вальтеру Беку, а також Миколі Дашкевичу,  голові Міжнародного благодійного фонду «Друзі − дітям Чорнобиля», який доставив подарунки з Німеччини до Білої Церкви.

Знайомтесь: новинки

Друзі, після тривалої перерви наш блог відновлює свою роботу. З радістю повідомляємо, що до бібліотеки надійшли нові книги, придбані за рахунок Бюджету розвитку Білої Церкви. На нашому блозі «Юр’їв бібліотечний» ми  будемо знайомити вас з цими книгами. Сьогодні представляємо роман української письменниці Олени Волинської Повелителька ліхтарів». У книзі йдеться про Зору, дівчину-ромку, яка приїздить до Федорівки, щоб дізнатися, чому загинула її сестра Гілі. Напередодні Гілі хотіла відшукати й застерегти людину, на чиїй долоні вона побачила лихий знак. Шукаючи правди, Зора знайомиться з Василем, місцевим майстром лозоплетіння. І розуміє, що їхня зустріч − знак долі. Чи це було кохання? Хто знає. Заради Зори Василь скоїв злочин, тим самим перекресливши власне майбутнє.
Через сім років, повернувшись із в’язниці, чоловік намагається позбутися минулого й почати нове життя. Але випадкова світлина зі старої газети змушує Василя змінити свої наміри. Він не зможе знайти спокій, доки не дізнається, яку таємницю забрала із собою Гілі. Що ж насправді сталося з тією, яка жартома називала себе повелителькою ліхтарів?