День, коли хрестили Русь.

Про день, коли хрестили Київську Русь, складені легенди і перекази, написані художні полотна та літературні твори. Поетеса Оксана Пахльовська побачила його таким...

 

 

 

Кияни плакали. І плив Дніпром Перун.

Повільно плив. Старий і дерев'яний.

Журились люди. Не торкався струн 

співець - можливо, прадід ще Боянів.

Вогонь жертовний згорбився й погас.

З дерев священних облітало листя. Ми кинули тебе, але не кидай нас! - 

молились люди. - Боже, повернися!

 

 

 

  

Але він плив униз по течії.

Куди вона приб'є його уранці?

Чужа ріка. І верби -  нічиї.

Вмирав самотній, як усі вигнанці.

І кожен птах жалів його, і звір.

Він був. Він бог.Старий і дерев'яний. Він плив лицем до тих останніх зір.

Мовчав Дніпро. І плакали кияни.

   

Бібліотечні мандри

      Робота  "Бібліотеки під парасолькою" набирає обертів. Цього літа чекаємо на Вас не тільки біля фонтана, а й в інших місцях відпочинку та розваг парку імені Т. Г. Шевченка.

      Читаємо, відпочиваємо, спілкуємось...

    Бібліонотки

                 Інтелектуал Дмитро поринув у дивовижний світ наукових відкриттів

Святитель Руси-України

Наша держава  вшановує пам'ять Володимира Святославовича, великого князя Київського, святителя України. В липні виповнюється 1000 років від дня його упокоєння.

Подивитись на видатну історичну особу очима історика, журналіста, письменника, поета, художника Вам допоможуть матеріали, представлені на книжковій виставці "Святитель Руси-України", що оформлена в нашій бібліотеці.

Тихо-мирно дні останні Володимир доживав,

Будував церкви і школи і за ладом доглядав,

Жив з сусідами у згоді. І плили спокійно дні,

Нападали на Вкраїну тільки половці одні.

І народ за серце й розум свого князя шанував: "Красним сонцем" України Володимира прозвав.

І Великий Володимир ще і досі не умер:

За його думки великі люди борються й тепер.

Ще і досі на Вкраїні кров'ю скроплені поля,

Ще і досі українська розшматована земля.

                  

                        Олександр Олесь "Княжа Україна". 

Непересічний майстер сцени

   7 липня минуло 90 років від дня народження відомого українського режисера, актора, знавця театру і невтомного його пропагандиста, Заслуженого діяча мистецтв України Івана Васильовича Казнадія (1925-2006).

    Працюючи в театрах Києва, Кіровограда, Львова, Дніпропетровська, Миколаєва він невтомно втілював у життя високі романтичні традиції корифеїв - Марка Кропивницького, Миколи Садовського, Івана Карпенка-Карого та свого наставника Мар'яна Крушельницького.

За більше, ніж півстоліття успішної діяльності створив яскраві сценічні образи, поставив багато вистав, найвідоміша з яких "Фараони" Олександра Коломійця. Крім того, організовував різноманітні фестивалі, писав сценарії до визначних подій, був членом журі конкурсів-оглядів театральних колективів  "Вересневі самоцвіти", "Театральна весна".

    Насолодитися творчістю талановитого митця мали змогу і жителі нашого міста. В період з 1978 по 1985 роки, як головний режисер Київського обласного музично-драматичного театру імені Панаса Саксаганського, створив на його сцені спектаклі: "В степах України", "Платон Кречет" Олександра Корнійчука, "Дикий ангел" Олексія Коломійця, "Майська ніч" Миколи Гоголя; провів урочистості з нагоди  45-річного ювілею білоцерківського театру та бенефіс до 60-річчя Заслуженого артиста України Андрія Скиби.

     На жаль,  білоцерківський період  біографії  знаного майстра сцени висвітлений дуже мало, але деякі матеріали і світлини можна знайти в книзі "Театр як життя" Заслуженого артиста України Володимира Рєпіна. Крім того, у білоцерківському храмі Мельпомени і дотепер радують глядачів своєю неперевершеною грою актори, які були зайняті в спектаклях відомого постановника -  тоді початківці, а сьогодні Заслужені артисти України Анатолій Бевз та Іван Калиниченко.

      "...Я приїхав у Шостку, де гастролював наш театр, і був присутній на генеральній репетиції вистави "В степах України" О. Корнійчука. Якою ж несподіванкою була для мене незнайома постать діда Остапа. Всіх пізнав - його ні. Головний режисер Іван Казнадій зумів настільки вселити в Івана (Калиниченка) впевненість у своїй обдарованості, що 25-річний парубок перетворився на немічного старого діда. Це було початком злету..." (В. Рєпін "Театр як життя").

      Правду гласить народна мудрість: фарби блякнуть, імперії розпадаються, а справжні талант і мудрість, посіяні на терені жіття, проростають у вічність.

Коли сонце у воді купається

  Погожої липневої пори, "коли сонце у воді купається", відзначаємо Івана Купала - свято, на якому сповна можна відчути себе українцем, з гордістю за нашу пісню, національний одяг, уміння радіти життю та єднатися у нестримному танці.

  Часом надмірно захоплюючись заморськими "хелоуінами" та "святими Валентинами", забуваємо, що саме наш Іван Купала поєднує в собі одночасно і день закоханих, і день усякої нечисті.

   

 
Квітуча ейфорія свята, коли у вінках ходять навіть чоловіки, підтримується різними магічними дійствами та обрядами, які дійшли до нас з правічної давнини.

   

З Іваном Купалою Вас, Іваном омріяним, Іваном-музикою, Іваном-стихійником, Іваном-бешкетником, Іваном поетичним, Іваном романтичним!

 Попросімо, щоб приніс нам оновлення, очищення від усього лихого, додав бадьорості, сили, а закоханим  подарував любов і злагоду.

  Давайте всі разом повіримо у незбагненну силу Долі, у те, що вона прихилиться саме до нашого вікна, принесе нові сподівання і мрії, виплекані чарівної ночі на Купала. 

 

 

"Я з людьми розмовлятиму віршами..."

   Він носить красиве ім'я Костянтин, що в перекладі з латинської означає "постійний". Тому із завидною постійністю дивує нас своїми неординарними віршами.

    Поет-лірик, в якому поєднались піднесений романтик і трохи песимістичний оптиміст із філософічними нотками. Такий він, Костянтин Мордатенко, член Національної спілки письменників України, лауреат міської літературно-мистецької премії ім. І.С. Нечуя-Левицького, міської молодіжної літературно-мистецької премії ім. М. Вінграновського, автор багатьох збірок.

  4 липня поет-краянин святкуватиме своє 40-річчя.

 Щиро вітаємо шановного пана Костянтина з ювілеєм. Бажаємо успіхів, творчого натхнення, витривалості, сил і Божого благословення!

"І день липневий на меду..."

Галявина... Копиця сіна

     І день липневий на меду...

   Сюди в неділю неодмінно

    На сповідь літа я прийду.

    Тут наберу я в очі неба,

        На землю лігши горілиць,

        І позбираю ніжний щебет

            Земних і піднебесних птиць.

В.Крищенко