Михайло Грушевський - історик і президент

    Історичний екскурс "Михайло Грушевський - історик і президент", присвячений 150-річчю від дня його народження провели працівники нашої бібліотеки в парку культури і відпочинку імені Т. Шевченка 26 липня.

    На традиційному "бібліотечному" місці біля фонтана відвідувачів парку чекала книжкова виставка та цікава розповідь про великого українця, яку підготувала Валентина Шевчук.

     Усі, хто побував у читальному залі під відкритим небом, а цього разу це  була переважно молодь, показали своє небайдуже ставлення до історії України та до такої непересічної  особистості, з інтересом переглядаючи літературу та спілкуючись  з бібліотекарями.

     Приємним було спілкування з гостею нашого міста,  Наталею, якій дуже сподобався формат такого заходу, що чимось нагадував її рідний Львів.

Присвячується Олені Телізі

насмикали берéзових ковткíв
у крутовúр'я, спíнюючи зáводь;
Ви як стеблинка в інії, в якій
струмує кров розóреного зя́бу;

від кригоплáва очерет німíв,
і хмаровúння небу не настáче,
коли повітря у легéнях між
рядкáми молитóв проллє́ться плáчем;

вже вúсповідавсь пелюсткáми сад,
і Бабин Яр дощем здригнýвся в кóрчах;
Ви ніжна, як на сóнечку росá,
коли рознóсять блáговіст дзвінóчки;

Шах-мат! Нехай живе король!

  

       Італійське прислів'я каже: "Як тільки гру закінчено, король і пішаки повертаються назад у ту ж саму коробку", а старовинна індійська народна мудрість порівнює шахи з безмежним морем-океаном, в якому "і комар нап'ється, і слон скупається".

     Друзі, сьогодні весь світ відзначає Міжнародний день шахів. До речі, цьогоріч він є ювілейним, адже заснований Всесвітньою шаховою федерацією в 1966 році. Отож, шлемо вітання шахістам та шанувальникам цієї стародавньої мудрої та захоплюючої гри! Бажаємо всім вам наполегливості, вдач та великих шахових успіхів!

Вітаємо Андрія Гудиму з Днем народження!

   Сьогодні святкує День народження наш земляк, поет, прозаїк, публіцист Андрій Дмитрович Гудима. Шановний імениннику, прийміть наші найщиріші вітання і побажання щастя, добра, невичерпних творчих сил та міцного здоров'я на многая-многая літа!

* * *

Над Россю дзвони радісно гудуть,

У дзвони Слова б'є Андрій Гудима:

Віщує людям щастя, - не біду

І душі будить снами молодими!

Із Наливайком і Кармалюком

Йде він у вічність по дорозі хресній.

І сиве сонце радісний псалом

Землі співає, що напіввоскресла.

Хранителю духовного вогню,

Нехай Господь Вам віку достача!

Абітурієнти, інформація для вас!

Шановні абітурієнти!
У нашій бібліотеці ви можете скористатися послугами мережі Інтернет та сканером для подання заяви в електронному вигляді на вступ до ВНЗ.

ЯК подати електронну заяву на вступ до ВНЗ: 

Блог «Вступ інфо»:

 http://vstup-info.blogspot.com/2016/05/vstupna-kampaniya-yaki-sayty-neobkhidno-znaty.html

  Інструкція подання електронних заяв: 

http://mon.gov.ua/content/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2016/07/07/jczuvjcz-instrukcziya-ez-2016-%28red-%29pdf.pdf 

      Електронна заява на участь у конкурсному відборі на вступ до ВНЗ України:                       http://ez.osvitavsim.org.ua/

                    

О, літо щедре, сонцесяйне літо

     Ти наче вчора почалося, літо, а вже сягнути середини встигло! Настали якось непомітно і дні спекотні, й ночі грізні, коли шалені блискавиці сльотливе небо полосують-ділять, мов ненаситні розбишаки люті.

     Говорять, літо золоте. А й справді: навколо золото буяє щире. Пшениця золота повноколоса, гаряче сонце сипле діаманти. І очі милої іскряться світлом ясним - то теж для мене скарб, ще й найдорожчий, рідний ...

Снайпер-легенда

    Сьогодні виповнюється 100 років від дня народження Людмили Павличенко (1916-1974), найвідомішої снайперки часів Другої світової війни.

  Людмила Михайлівна народилася в Білій Церкві, пішла на фронт зі студентської лави історичного факультету Київського університету ім. Тараса Шевченка, брала участь в обороні Одеси і Севастополя, на її рахунку понад триста знищених німецьких солдатів і офіцерів, у тому числі 36 ворожих снайперів.  Легендарна українська жінка-воїн, яка пройшла через страх і жахіття Другої світової війни у нелегкій боротьбі з самою собою і обставинами за здатність не втратити людську подобу в будь-якій ситуації. Незважаючи на те, що вона стала воїном на полі бою, де немає місця для жалю й нерішучості, з перших днів протиборства Людмила хотіла тільки одного – закінчення цієї жахливої, безглуздої війни ... Вона дотепер у світовій історії є кращою жінкою-снайпером.

    "Я планувала бути вчителем історії в середній школі, чи науковим співробітником у бібліотеці, архіві. Натомість я стала фронтовим снайпером".

                                                                            (Людмила Павличенко)

Запрошуємо на шоколадно-літературне асорті!

     Друзі, перший день тижня для вас важкий?
Буває ... Та тільки не прийдешнього понеділка, адже 11 липня - свято всіх ласунів - Всесвітній день шоколаду. Завітайте до нас - ми спробуємо цей день зробити для вас яскравим та веселим! На вас  о 15.00 год. в читальному залі бібліотеки чекає шоколадно-літературне асорті. Буде цікаво!

Зійди, сонечко, на Івана ...

   День Іоанна Хрестителя. У народі це свято називають Іванів день, день Івана Купала. У ніч на Купала відбуваються всілякі чудеса − розквітає папороть, виростає розрив-трава. Дівчата і хлопці затівають купальські ігрища: розкладають багаття, танцюють навколо нього та стрибають через вогонь. Дівчата співають ворожбитських пісень. Вбирають солом’яну Ладу, разом з нею стрибають через вогнище. На світанку Ладу спалюють або топлять. До сходу сонця вмиваються “іванівською” росою на вроду.

Юрій Смолич і Біла Церква

    "... Що там якісь невідомі, а може, й навмисне вигадані, англійські королі, австрійські герцоги та французькі принцеси! Сіцілія, Мессіна, Палестина! А от тут, у Білій Церкві, он праворуч, стоїть церковця, а от ліворуч — костьол, так це і є та церква, де молився Кочубей, якому гетьман Мазепа зрубав голову, а це той костьол, який раніше був замком, в якому сидів перед стратою Кочубей, про якого в книжці Пушкіна так і сказано:

В высокой башне под окном,

В глубоком, тяжком розмышленье

Оковал Кочубей сидит

И мрачно на небо глядит.

Он вона, та вежа. Та, що ліворуч ...

    ... Ввечері Юра сидить над товстезним томом Пушкіна, розгорнутим на поемі «Полтава». Невже ж таки правда, що все це, про що тут написано, справді відбувалося якраз тут, де живе зараз Юра, де він щодня ходить, де, може, він зараз сидить? І невже те, що було,— справді колись таки було?