Сьогодні, 24 липня, поетеса, прозаїк, перекладач, член Національних спілок письменників та журналістів України Тетяна Миколаївна Шарова відзначає 85-річчя.
Народилася Тетяна Миколаївна 24 липня 1933 року в Росії, у селі Радченково Радченківського району Воронезької області в родині службовців. У 1955 році закінчила Горлівський інститут іноземних мов. З 1956 року проживає і працює у Білій Церкві. Має звання “Учитель-методист”, “Відмінник освіти”.
Понад 20 років Шарова очолювала літературне об’єднання “Заспів”, яке було визнано Національною спілкою письменників України одним з найкращих в Україні.
У 1977 році вона започаткувала проведення щорічних міських літературних фестивалів “Весели над Россю”.
Тетяна Миколаївна створила і очолила при Будинку вчителя учнівський клуб “Романтики”.
Багато років пані Тетяна входила до художньої ради Київського обласного музично-драматичного театру ім. Панаса Саксаганського.
Ім’я Тетяни Шарової занесено до “Золотого фонду міста” (2004 рік) та енциклопедичного біобліографічного словника “Жінки України” (2003 рік). Вона лауреат Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. Нечуя-Левицького,
Оптимістка за характером, доброзичлива, часом по-дитячому довірлива Тетяна Миколаївна любить людей, завжди писала і творила для них, намагалася зробити світ навколо себе кращим і людянішим.
Працюючи в школі №7 і − пізніше перебуваючи на пенсії, доки дозволяло здоров’я, Шарова проводила цікаві літературні зустрічі, особливо запам’ятався цикл її тематичних вечорів “Людей нецікавих у світі немає”. Кожен такий захід був сенсацією. Вона знайомила білоцерківців із заслуженими і талановитими земляками, які проживали поруч, але про їхні заслуги, людяність і високу духовність не здогадувалися навіть сусіди.
Вся творча діяльність Тетяни Шарової − великий внесок у розвиток духовності нашого міста. Вона автор поетичних збірок: “Голосую за лирику” (1970), “Доверие” (1981, “Розы на снегу” (1986), “Белокрылье” (1997), “Земное мое покаяние” (2003), “На гребне бытия” (2008), книг прози “Невыдуманные рассказы” (2000), і перекладів “Моя константа” та чисельні публікації в пресі.
Бажаємо Тетяні Миколаївні міцного здоров’я, творчого натхнення, кипучої енергії, душевного спокою і благополуччя.
