Паперові викрутаси Галини Надводнюк

   Кожного дня у нашій поштовій скриньці з`являється чимало газет. Серед них можуть бути потрібні нам, але часто трапляється і рекламний непотріб. То чому ж його не використати в практичних цілях? Простір для творчості величезний. А руки наші уміють творити дива...

  Газетний матеріал вдало застосовує для створення багатьох видів цікавих речей наша читачка Галина Надводнюк. Це  вазочки, корзинки, скриньки, фоторамки... Всі ці газетні шедеври експонуються на виставці "Паперові викрутаси", що наразі діє в нашій бібліотеці.

Знахарка троякої ружі

                                   “Я сапер, а не мінер історії”

                                                               Марія Матіос             

Марія Матіос – знахарка, що своїми повістями творить трояку ружу національного буття, яка різними творами - кольорами демонструє його різноманіття, “бо хоч і думаєш, що ружа рожевий колір має. А воно ні. На то вона і трояка ся називає. Так і життя. То гарне тобі покажеться, то жовте, а там дивися загориться червоним. Ніколи  не знаєш, яку фарбу завтра уздриш. Чекаєш однієї, а вона тобі показує другу” (“Солодка Даруся”).

Її називають то “Стефаником у спідниці”, то українським Маркесом, чи Фолкнером, проте сама письменниця різко відкидає будь-які порівняння, стверджуючи, що вона пише, як Марія Матіос.

Тиждень після Трійці - то Русальний

   У Німеччині – "дунайські діви" або "ельфи", в Англії – "морські дівчата", у литовців – "дугни", "вундани" і "вілії", в Польщі – "свитезянки", у Норвегії – "валькірії".  
     В Україні їх ніжно називають "русалками", "мавками" або ж "лілеями". Місячними червневими ночами, коли відразу після Трійці настає Русальний тиждень, вони виходять з річок,  лісів, озер і на м'якій траві, під плакучими вербами починають розважатися. Граційні, гнучкі, з розпущеними косима, вони гойдаються на рясному вітрі, на тихій воді, розчісують довге волосся, вплітаючи в нього лілеї.

   Інколи ці дивні створіння можна легко зустріти  і в нашій бібліотеці. Час від часу вони з'являються в образах літературних героїв із творів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Миколи Гоголя, Григорія Квітки-Основ'яненка, Михайла Коцюбинського та інших класиків української літератури.

 

 http://youtu.be/UPdmm9PMRdI

 

Хай Трійця Святая в любові єднає!

 Зелена неділя у батьковій хаті,

І повно рай-цвіту, і ласки з теплом.

Які ми з правіку любов'ю багаті!

Зелена неділя у нас за столом.

Церковні подзвони і поля освята.

З любистку - барвінку горять три свічі.

І хата свята, і освячена м'ята,

І стіл, і на ньому пухкі калачі. 

Сидять доокола і діти, і внуки,

А з ними козацькі й чумацькі пісні.

На вишитій скатерті - батькові руки,

І мамині руки - два дива святі.

І вікна в любистку, і стіни в уборах,

І гладить маленький Ісусик ягня.

В зелену неділю, неначе в Соборах, -

Довкола любові Вкраїнська рідня.

       Тиждень перед Трійцею називають Зеленим, або Клечальним. Три останні дні цього тижня і перші три дні Трійці - то Зелені свята. Його основним символом є зелень, гілки дерев, любисток, чебрець, полин, татарське зілля.

         Запашною травою посипали долівку, гілками з осики клечали ворота, квіти ставили у воду.

       У Клечальну неділю з квітами, з татарзіллям у руках молоді і літні люди йшли до церкви. За повір’ям освячене у церкві зілля слід було зберігати цілий рік, щоб добре велося у господарстві, щоб усі були здорові.

    Зелена неділя – надзвичайно красиве і радісне свято, тому звичай клечати хату або принаймні ставити букет квітів у кімнаті зберігся до наших днів.

     Храми в цей день переповнені. Особливо радісно в цей день світить сонечко, а якщо йде дощик – то теплий і рясний на врожай.

 

                                                     Л. Маркєєва, бібліотекар

Книга, на якій присягають Президенти

Цій рукописній книзі вже півтисячоліття. В ній доля України, її незламність, краса, неповторність. Її тримали у своїх руках Григорій Сковорода і Тарас Шевченко, Іван Огієнко та Іван Мазепа, князі Чорторийські, принци Ольденбурзькі.
   Вона знала розкіш палаців і забуття архівних звалищ… 

  Визначна рукописна пам’ятка староукраїнської літературної мови та мистецтва, переклад Євангелія так званою простою мовою, досить близькою до народної.
         Сьогодні  ця духовна святиня українського народу набула значення політичного символу нації – на "Пересопницькому Євангелії" під час інавгурації присягають Президенти України.
      7 червня 2014 року її благословення отримає новообраний глава держави.
     Сама книга зберігається у Національній бібліотеці України імені В. Вернадського, а цікаві матеріали про неї можна прочитати у нашій бібліотеці.

Довкілля б’є на сполох (5 червня - Всесвітній день охорони навколишнього середовища)

“Жити щасливо й жити в злагоді з Природою – одне й те саме”

                                             Л. Сенека

      Наша епоха увійде в історію цивілізації не лише як ера великих досягнень людства, бурхливого розвитку науки, техніки й технологій, освоєння Космосу, а й, на жаль, як доба глобальної економічної кризи. Її спричинили: демографічний вибух, прогресуюче забруднення атмосфери, гідросфери й верхнього шару літосфери, величезні нагромадження відходів людської діяльності.
    Людству загрожує загибель найближчими десятиліттями, якщо воно терміново не перегляне свого ставлення до природи. Людям необхідні нова філософія життя, високі екологічна культура й свідомість.
    Сучасні технології – це поки що потужний інструмент, за допомогою якого людство споживає набагато більше, ніж природа може продукувати, й водночас викидає в довкілля стільки відходів, скільки природа нейтралізувати неспроможна.
    На часі жити за іншими правилами – екологічними. Треба не владарювати над природою, а співпрацювати з нею.
       Людина ХХІ століття повинна мати нову екологічну філософію, згідно з якою вона є частиною єдиної людської родини, планетарного братства з новою екологічною культурою. Ми мусимо сьогодні усвідомити: людина – то є частина Великої Природи, і вижити людство може лише за умови, що кожний, у будь-якому куточку планети, дбатиме про збереження й захист природи, не тільки піклуючись про власне життєзабезпечення, а й думаючи про майбутні покоління.
     Зараз Україна перебуває в стані глибокої екологічної кризи. Загинули сотні малих річок, деградують екосистеми Чорного й Азовського морів, на гниючі відстійники перетворюються водосховища, ставки й озера. “Задихаються” від промислових й транспортних забруднень міста, знищуються ліси, загрозливо виснажуються й деградують наші, колись найродючіші у світі, орні землі. Домокловим мечем нависла Чорнобильська АЕС. Смертність населення України переважає над народжуваністю. Таке становище змусило уряд України в 1991 році визнати всю територію країни зоною екологічного лиха.
    У такій ситуації особливого значення набувають екологічні виховання й освіта людей.
    Над вирішенням екологічних проблем працює багато спеціалістів: медики й математики, біологи й філософи, геологи та юристи, фізики й хіміки, журналісти й технологи, кібернетики й космонавти.
    Молодь, яка буде жити на цій  землі, має пам’ятати слова римського мислителя Л.Сенеки, сказані ще в І сторіччі нашої ери: “Жити щасливо й жити в злагоді з Природою – одне й те саме”.

    Декілька висловів великих людей, які нам потрібно взяти до уваги:

    Земля не належить нам. Це ми належимо Землі.
                                                       Вождь індіанців сіу,1854 р.
 Охорона природи повинна стати моральною категорією і користуватись пріоритетом за будь-яких політичних ситуацій і компромісів.
                                                                                                   М. Амосов

     Перемогти труднощі можна лише тоді, коли про них знаєш.
                                                                                                   Л. Гумільов

     Щастя – це бути з природою, бачити її, розмовляти з нею.
                                                                                                    Л. Толстой

    Природа – найкращий з лікарів. Вона виліковує 3/4 своїх хворих.
                                                                                                    М. Галин

     Людина нещасна лише тому, що відреклась від природи.
                                                                                                   П. Гольбах

  Лише розум, колективний Розум людства здатен запобігти катастрофі, що насувається. І завдання окремих людей, окремих розумів – пробудити Колективний Розум - інтелект людства й спрямувати сьогодні його зусилля на відвернення поки що невідворотного.
                                                                                                  М. Мойсеєв

                                Н. Біляєва, бібліотекар