Письменник, перекладач, художник

31 серпня  1811 року народився Теофіл Готьє, французький письменник і критик, автор гасла «мистецтво для мистецтва».

Сучасникам він запам’ятався як палкий захисник романтичного мистецтва на прем’єрі новаторської вистави Віктора Гюго «Ернані» у 1830 році. З того часу Готьє вважав автора «Собору Паризької Богоматері» другом, а себе − його учнем. Саме захоплення творчістю В. Гюго вплинуло на вибір життєвого шляху дев’ятнадцятирічного юнака, який вирішив присвятити себе літературі,

Творчий доробок письменника налічує велику кількість прозових і поетичних творів, серед яких − романи, новели, есе, статті критичного та теоретичного характеру. Найбільш відомі його романи − «Мадемуазель де Мопен», «Ельдорадо, або Фортуніо»  та «Капітан Фракас», в якому  найповніше виявилося вміння Готьє «живописати» словом, майстерно ліпити людські характери. Головний герой − сміливий, шляхетний барон де Сігоньяк, як і його літературний попередник Д’Артаньян, − втілення лицарського служіння дамі серця.

Однією з найуспішніх поетичних збірок  вважається «Емалі  і камелії»,  в якій кожен вірш − особисте преживання автора. Багато поезій  цієї збірки, зокрема «Кармен», стали втіленням естетичних принципів Готьє. Ще за життя письменника збірка перевидавалася шість разів. Кожне нове видання  автор намагався доповнити новими віршами. Останнє видання, опубліковане незадовго до смерті Готьє, включало 47 творів.