Показ дописів із міткою Ігор Растівський. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Ігор Растівський. Показати всі дописи

середа, 1 лютого 2017 р.

Освітіть душі поетичним словом!

      Друзі, серед нових видань, які щойно надійшли до нашої бібліотеки, є поетичні збірки місцевих авторів. Чудовий подарунок краянам зробили Володимир Іванців, Володимир Дідківський, Костянтин Мордатенко, Ігор Растівський.
       Як сказав Павло Мовчан, поезія - яскравий показник життєздатності національної мови. Тож, освітіть душі українським поетичним словом!

       Збірка Володимира Іванціва "Поглянь на себе у своїй сльозі" – це дивовижний згусток батьківського страждання, відчаю, болю і надії. Скалічені не лише тіло, а й душа непоправною втратою. Та крізь морок тяжких випробувань пробивається промінь надії. Поет пише про долю України, публікує вірші, які не увійшли в попередні збірки. У книжці багато перекладів з російської мови, які по-новому розкривають грані творчості поетів: символіста Максиміліана Волошина, білоцерківців братів Шарових.
   Відчуйте красу вишуканого поетичного слова! Плачте, смійтеся і захоплюйтеся. Керуйтеся закликом Володимира Іванціва: 
– Виживеш, де ти подінешся! 
Жити і перемогти! 
 

середа, 3 лютого 2016 р.

Січневий вертеп журналу "Дніпро"


    Друзі, до бібліотеки надійшов перший номер літературно-художнього журналу "Дніпро". У січневому вертепі часопису ви зустрінетеся зі "Сніговим янголом"; пізнаєте чари карпатських мольфарів у фентезійному оповіданні "Але жити, поки жити"; проникнете в чудернацькі думки "Доктора Серафікуса"; спробуєте розшифрувати символіку "Сірих метеликів". А ще - зачаруєтесь пейзажною лірикою сучасних поетів, серед яких - Костянтин Мордатенко з віршем "Між ребрами лик Христа ...". В огляді патріотичної лірики сучасних українських авторів - вірш молодого білоцерківського поета Ігоря Растівського :






Зимовий вечір
Сивою стіною
Стоїть переді мною
І мовчить,
Як воїн-одинак
На полі бою...
А над землею
Білий сніг летить.

А я кохаю...
Пристрано, нестримно.
І без причини сам собі кажу:
"Ні...
Вже ніколи
Так не буде зимно..."
Для тебе лиш цю згадку бережу.

А коли скрізь
Симфонія весняна 
Лунатиме рум'яно
У серцях - 
Лиш посіріє день,
Ти встанеш рано,
Щоб назбирати 
Квітів у полях.

Ія знайду
Тебе за небокраєм,
І розповім усе
Та поміж трав...
Казковий вечір
Стиха нагадає,
Як я тебе навіки покохав.

Тож, одягайтеся тепліше й вирушайте в незвідану країну кохання, ніжності, містики й див від журналу "Дніпро"!