Одного ранку ви
прокинетесь від дивного сяйва, що струмує з вікна. Воно наповнить домівку
світлом, а душу – радістю й надією. Перший весняний промінь, такий яскравий, що
до нього ще не звикли очі, видасться дивом, безпричинно-радісним дарунком долі.
Чекання, довге зимове чекання завершиться надією. Це – закон природи. Й одвічна
мудрість життя …
Жінка неодмінно помітить
провесінь першою й розкриється назустріч їй, мов квітка. Адже Весна – найближча
подруга Жінки, з нею приходить надія і безпричинна, та аж ніяк не менша від
того, радість.
