Недоспівана мелодія

        Володимир Івасюк… Він буквально увірвався  в український пісенний простір на межі 70-х років минулого століття як молодий свіжий вітер у весняний сад. Чарівність і неповторність його пісень принесли в наше суспільство джерельну свіжість, подарували ті розкішні мелодії, які назавжди зосталися в наших серцях.

         Володимир Івасюк випередив свій час, підніс українську популярну пісню на світовий рівень. Його вокальні твори з першого ж виконання завойовували любов і виконавців, і слухачів, а славнозвісна «Червона рута» облетіла увесь світ. Її поправу називають ліричним гімном України.

2019 рік в Україні оголошено роком Володимира Івасюка, адже цього річ  ми відзначаємо дві дати пов’язані з легендарним композитором – 70 років від дня народження і 40 років, як його вже немає з нами.

18 грудня працівники центральної бібліотеки разом із учасниками клубу «Водограй» провели мистецьку сторінку «Він надто любив Україну».

У чому ж особливість українського Орфея,  який досі вражає і захоплює? Про дивовижного композитора, співака, поета і просто людину, присутнім розповіли бібліотекарі Любов Вилегжаніна і Леся Шимоня. Особливо детально вони зупинились на історії створення таких шедеврів, як:  «Червона рута», «Водограй», «Балада про мальви».  Розповідь супроводжувалась уривками із музичних фільмів: «Червона рута», «Співає ансамбль «Смерічка»», «Пісні Володимира Івасюка співає Софія Ротару».

Учасники заходу також  переглянули документальний фільм «Прихована правда» (2015р.), який проливає світло на жахливу загибель композитора.

Майже всі «водограєвці»   ровесники талановитого композитора, їхня молодість проходила з прекрасними мелодіями Івасюка, навіть клуб було названо на честь знаменитої пісні «Водограй». Поважні пані натхненно декламували вірші українських поетів Богдана Стельмаха, Ростислава Братуня, Йосипа Фиштика, присвячені композитору, з ностальгією згадували молоді літа, розповідали про хвилюючі моменти свого життя, пов’язані з піснями Івасюка. Шквал оплесків зірвав гість клубу  співак-аматор Віктор Бількевич, який виконав кілька нев’янучих хітів композитора. А на завершення заходу всі разом заспівали легендарну, невмирущу «Червону руту».