Сьогодні видатна українська поетеса, прозаїк і громадська діячка Ліна
Костенко святкує свій день народження.
Їй виповнилося 89 років.
Ліна Костенко є автором понад 15-ти поетичних збірок («Вітрила», «Мандрівки серця», «Над берегами вічної ріки», «Сад нетанучих скульптур», «Річка Геракліта»), роману «Записки українського самашедшого». За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» була удостоєна Державної премії ім. Т.Г. Шевченка.
Ліна Костенко - беззаперечний моральний авторитет для багатьох українців, адже за свій вік не заплямувала себе компромісами з жодною владою. У неї завжди вистачало сміливості дивитися правді в очі й казати категоричне «ні» підлості, брехні, зрадництву.
Ліна Костенко є автором понад 15-ти поетичних збірок («Вітрила», «Мандрівки серця», «Над берегами вічної ріки», «Сад нетанучих скульптур», «Річка Геракліта»), роману «Записки українського самашедшого». За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» була удостоєна Державної премії ім. Т.Г. Шевченка.
Ліна Костенко - беззаперечний моральний авторитет для багатьох українців, адже за свій вік не заплямувала себе компромісами з жодною владою. У неї завжди вистачало сміливості дивитися правді в очі й казати категоричне «ні» підлості, брехні, зрадництву.
У 1965 році Ліна
Василівна підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції, у 1966 − під час львівського судилища над братами
Горинями кинула їм квіти. Згодом написала лист на захист В’ячеслава Чорновола у
відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна» й робила безліч
інших вчинків, які засвідчували її активну громадянську позицію. Після цього
вона майже десять років писала «в шухляду», розплачуючись за власну
принциповість. Тодішня влада, зрозумівши, що її «не приручити», позбавила права
друкувати власні твори, що для поета – майже смерть. Але вона вистояла.
У 2005 році Ліна Костенко відмовилася від звання Героя України, заявивши: «Я політичної біжутерії не ношу».
У 2015 році письменниця приєдналася до гуманітарної акції «Другий фронт АТО». Вона передала на фронт кілька збірок своїх поезій із побажаннями та словами підтримки українським воякам.
У 2005 році Ліна Костенко відмовилася від звання Героя України, заявивши: «Я політичної біжутерії не ношу».
У 2015 році письменниця приєдналася до гуманітарної акції «Другий фронт АТО». Вона передала на фронт кілька збірок своїх поезій із побажаннями та словами підтримки українським воякам.
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,—
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься — Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
Немає коментарів:
Дописати коментар