Події останніх
років сильно вплинули на читацькі вподобання українців. Сьогодні ми з радістю
зауважуємо, що в бібліотеках зріс інтерес саме до українського історичного
роману. Адже, споглядаючи минуле, ми дивимося в майбутнє. Минуле надихає нас,
вселяє віру в наступні великі звершення, повнить душу відчуттям причетності до
вічного, величного і прекрасного.
Дорогі
друзі, щойно до нашої бібліотеки надійшли нові книги, які розповідають про різні
періоди історії України – з часів
Київської Русі до наших днів. Це – кращі твори відомих українських
письменників. Отож, пропонуємо з ними ознайомитись.
Що може бути
цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають
небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис – відомий український письменник, автор історичних
та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій.
Його
роман-есе «Сини змієногої богині» складається з роману та кількох повістей з
однією головною героїнею – Скіфією, загадковою і таємничою країною вершників з
луками, тією Скіфією, яка у VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл
з’явилася на південних теренах України. Легендарна і реальна, повна слави і
звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів,
чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині
дивують і вражають людство ...
Новий роман Валентина Чемериса «Анна Київська –
королева Франції» присвячений доньці Ярослава Мудрого, красуні Анні, першій
королеві Франції. Вона подарувала Генріху І не тільки спадкоємця корони –
Філіппа, а й значною мірою змінила хід французької історії. Смілива, розумна та
освічена королева поступово стає співправителькою Генріха. Її підписи стоять
поруч з підписами короля на важливих державних указах. Владна і мудра, вона
розуміла свою роль в управлінні країною. Франція стала її державою, а французи
назавжди запам’ятали її як королеву Франції – Анну Київську. Але чи була
щаслива ця жінка і де вона закінчила свій земний шлях – про це не знає ніхто …
«Рогнеда» ̶ роман-сказання Валентина Чемериса про вродливу та гордовиту полоцьку княжну. Все,
здавалося б, обіцяло їй любов, обожнювання і щастя. Але ці надії рухнули
водномить, коли красуня Рогнеда опинилася в потоці бурхливих подій та
суперництва двох рідних братів — Ярополка і Володимира Святославичів, коли
виклично-гордо відмовила Володимиру, ще й назвала його зневажливо «сином
рабині». Таких образ Володимир не прощав нікому…
«Гомоніла
Україна, довго гомоніла, довго, довго кров степами текла-червоніла»… Зі
шкільної парти ми пам’ятаємо, як Шевченко у своїй безсмертній поемі «Гайдамаки»
«скликав» у Холодний Яр відважне гайдамацтво, а ми з хвилюванням слідкували за
долями Гонти, Залізняка і Яреми Галайди. Та чи було все саме так, як описував
Великий Кобзар? Як зараз нам ставитися до кривавих подій Коліївщини? Що це
було: стихійне повстання українського селянства, спланована війна за
відновлення незалежності Української Держави, чи «багатоходівка» Російської
імперії? На це питання дає відповідь новий роман Ярослава
Яріша «Судний день».
Його сюжет
заводить нас у жорстоке ХVІІІ століття, де поміж темних пущ Холодного Яру та глибоких
байраків запорозького степу кувалися свячені ножі, у той час, як у замках і
палацах жирувало знавісніле від безкарності панство. Ось-ось «заспівають треті
півні», впаде іскра у порох і велике пожарище затопить всю Україну, спом’янувши
горді часи Хмельницького і Палія. Усе ніби й просто… Але була ще й третя сила …
Хто
насмілиться кинути виклик Долі? Хто заставить Коло Історії крутитися в інший
бік? Хто здатен перескочити безмежну прірву відчаю, страху й зневіри, піднятися
вище за саму Смерть і своєю любов’ю розігнати темряву?! Невже вона, тендітна
молода жінка, в котрої щойно забрали найдорожче? Її Іван гине під час подій на
Майдані – Марія ж не може змиритися зі смертю коханого чоловіка. І ось жереб
кинуто: Доля заводить жінку в дохристиянські часи, вимірявши дистанцію у 13
століть. Галасливим вертепом пробігають покоління, змінюються епохи ... Авари,
хрестоносці, монголи, яничари, НКВС... А Марія все мандрує і мандрує: щойно
перетнувши фінальну лінію, знову опиняється на старті. Це і є відповіддю
всесильної Долі на її виклик, адже Кола Історії не розірвати: як гинули Іванові
прадіди, так і він мусить віддати своє життя за рідну землю ... Про це йдеться
в романі Ярослава Яріша «Сповідь з того
світу».
Роман «Петро Сагайдачний» відкриває трилогію Віталія Рогожі «Запороги», в якому змальовані події, що відбувалися в XVII столітті
на теренах Східної Європи й Туреччини. В основі подій – боротьба народу
України-Руси за свою державність під проводом легендарного українського
гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Роман
розпочинається народним віче в Москві на красній площі, де у 1613 році
Московським царем обрали Михайла Романова, а на рік пізніше Петра Сагайдачного
вибрали гетьманом Війська Запорозького.
Друга
частина трилогії Віталія Рогожі «Запороги» ̶ роман «Богдан Хмельницький» є історичним,
сюжетним і композиційним продовженням роману «Петро Сагайдачний». У творі
змальовується життя і діяльність головних героїв роману «Петро Сагайдачний» –
Максима Лободи, Збігнева Гури, Василя Хлистова, Олекси Гаркуші та інших. Але чільне місце, як це і повинно бути, займає
головний рушій описаних подій, Богдан Хмельницький, який у першій частині
трилогії з’являється лише епізодично.
Роман, що
пропонується читачеві, написаний з максимальним врахуванням історичних
першоджерел, що не зашкодило його художній привабливості.
У романі Віталія Рогожі «Іван Мазепа», як і в інших романах
трилогії «Запороги», поряд з історичними героями діють три покоління героїв
літературних, а може вірніше сказати створених автором. Зрозуміло, навколо
великих українських гетьманів жили, були їм допомогою, і лишилися безіменними
для нащадків, тисячі сучасників славетних гетьманів. Їхні імена лишилися
невідомими в імлі віків, але без них не могло бути величних звитяг творців і
керманичів держави. Саме з невідомих народних героїв зросли і засвітили
яскравим жертвенним світлом герої, знані на цілий світ.
Автор
намагався їх оживити, повернувши живу, ніжну і страждаючу душу, а через них
показати образ цілого народу, його мужніння і нестримний рух до власної
державності, протягом цілого сімнадцятого століття визвольних війн руського
народу.
Треба було
понад двадцять років страшної безперервної руїни на руських землях, щоб
з’явився новий керманич і будівничий гетьманської держави – Іван Мазепа.
Тож, запрошуємо, дорогі білоцерківці, до читання!
Книги запитуйте на абонементі.
Немає коментарів:
Дописати коментар