Затамувавши подих, діти слухали розповіді бійця про військову службу на сході України, бої під Волновахою, Донецьким аеропортом та його роздуми про те, що допомагало пережити страхіття війни. Віра в свій народ, Україну, а ще улюблене з дитинства захоплення малюванням додавали сил та впевненості. У короткі хвилини
перепочинку за допомогою олівця та ручки в звичайному зошиті Роман зображав портрети друзів, суворі пейзажі, солдатський побут... Сьогодні цей "захалявний" зошит став для солдата не лише спогадом про пережиті події, а й незримою зв'язною ниточкою між ним і бойовими побратимами, з якими пліч-о-пліч відбивав атаки ворога, та пам'яттю про тих, хто навіки залишився в далеких Донецьких степах ...
Немає коментарів:
Дописати коментар