Вітаємо з Днем знань!

1 ВЕРЕСНЯ - День знань, особливе свято! Завжди яскраве, насичене емоційністю та хвилюючою атмосферою. Гучно звучить урочиста музика, звідусіль лунають теплі поздоровлення i кожне людське серце, хвилюючись, відгукується на заклик першого дзвоника! Цього дня від всієї душі бажаємо успіхів у навчальному процесі та щоб новий навчальний рік приносив тільки приємні враження!

Найщиріші вітання з ювілеєм!

Щиро вітаємо Людмилу Федорівну Чупак з ювілеєм! Зичимо міцного здоров'я, благополуччя, мирного неба, любові від близьких, поваги від колег!

Нехай дарують радість Вам літа,

Душа сто літ хай буде молодою,

Хай Вам рясні колосяться жита,

Джерела б’ють цілющою водою!

Многая літа!

Українсько-татарські мотиви

   Завжди нелегко було засівати рідне слово у кримськотатарському краю, а нині й поготів. Набагато легше було б кинути ту невдячну справу та й шукати легкий хліб, але совість не дозволяє поетам, письменникам не сіяти його. А слово однаково проростає ... І українське слово кримські татари вважали і вважають своїм рідним. Кримські татари кажуть: світ людей - точильне колесо, воно підвладне тому, хто вміє ним керувати. І ця народна мудрість вселяє надію, що наша любов має таку позитивну енергетичну потугу, що жодним темним силам її не перемогти

    Головне, щоб українці Криму та кримсько-татарський народ не почували себе забутими Богом і людьми ...

.

З Маковієм, медовим Спасом, друзі!

 Про осінь ще раз нагадають

пахучі жовті пом'яки,

барвисті айстри розцвітають

й достигли маку головки ...

Зберу букет осінніх квітів

й мачок, звичайно, прихвачу.

Це кольорове розмаїття

до церкви зранку понесу.

Розносить меду запах вітер,

вже яблук зібрані жнива.

А цей пучок чудових квітів

про свято  Спаса нагада. 

Друзі, вітаємо вас зі святом! Будьте здорові й щасливі! Достатку й щедрого врожаю на полі й на ниві життя!

Літо! Серпень! Пора читання!

Все в нашому житті мінливе й швидкоплинне. Ви можете їхати, бігти, летіти, але … будь ласка, пригальмуйте! Зупиніть чарівні миттєвості літа, запам’ятайте його смак, пахощі, відчуття. Та не забудьте залишити час для читання – неквапливого літнього читання в затишному кріслі в затінку, на пляжі під плескіт води, на квітковій галявині під ніжними променями сонця, або ввечері після важкого робочого дня з чашкою запашного чаю!

Тож, дорогі білоцерківці, гайда до книгозбірні! Пропонуємо до вашої уваги книжкові новинки, котрі щойно надійшли до фонду нашої бібліотеки: 

Книжкова лихоманка

  Друзі, знайомтесь:  четверта книга закарпатського письменника Дмитра Кешелі «Терен зацвів», вона  побачила світ у видавництві "Академія" в 2018 році.

   У видання увійшли повість і вісім оповідань. Герої Кешелі земні, як коріння, цвіт і колючки терену,  який  чіпко тримається корінням землі, уперто впирається вітрам і жодна сила не може  винищити його, бо  дивну силу має, вабить очі й притягує думку. Особливо красивий терен, коли цвіте, манять до себе його ягоди, що пахнуть небесами, п’янять і ранять, лікують і бентежать.

  Таке й життя  людей в оповіданнях і повісті цієї книжки. Весь час вони в роботі. У випробуваннях любов’ю, болем і сльозами. У тривогах за свої гріхи. І в молитвах до Бога. Вони красиві й тоді, коли щось і незграбно роблять. Добрі й ніжні, хоч комусь від того й болить. Життєлюбність не покидає їх і за мить до смерті. Бо вірять, що й на Небесах є життя. Отакі люди, з якими зрісся у своїй творчості Дмитро Кешеля. Мусимо їх любити. Бо не любити їх не можна. Гріх не любити їх.

Вітаємо з ювілеєм!

  Сьогодні, 24 липня,  поетеса, прозаїк, перекладач, член Національних спілок письменників та журналістів України Тетяна Миколаївна Шарова  відзначає  85-річчя. 

  Народилася Тетяна Миколаївна 24 липня 1933 року  в Росії, у селі Радченково Радченківського району Воронезької області  в родині службовців.  У 1955 році закінчила Горлівський інститут іноземних мов. З 1956 року проживає і працює у Білій Церкві.  Має звання “Учитель-методист”, “Відмінник освіти”.

  Понад 20 років Шарова очолювала літературне об’єднання “Заспів”, яке було визнано Національною спілкою письменників України одним з найкращих в Україні.  

  У 1977 році вона започаткувала проведення щорічних міських літературних фестивалів “Весели над Россю”.

Тетяна Миколаївна створила і очолила при Будинку вчителя учнівський клуб “Романтики”.

   Багато років пані Тетяна  входила до художньої ради Київського обласного музично-драматичного театру ім.  Панаса Саксаганського.

Ім’я Тетяни Шарової  занесено до “Золотого фонду міста” (2004 рік) та енциклопедичного біобліографічного словника “Жінки України” (2003 рік). Вона лауреат Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. Нечуя-Левицького,

 Оптимістка за характером, доброзичлива, часом по-дитячому довірлива Тетяна Миколаївна любить  людей, завжди писала і творила для них, намагалася зробити світ навколо себе кращим і людянішим.

  Працюючи в школі №7 і − пізніше  перебуваючи на пенсії, доки дозволяло здоров’я, Шарова проводила цікаві літературні зустрічі, особливо запам’ятався цикл її тематичних вечорів “Людей нецікавих у світі немає”. Кожен такий захід був сенсацією. Вона  знайомила білоцерківців із заслуженими і талановитими земляками, які проживали поруч, але про їхні заслуги, людяність і високу духовність  не здогадувалися навіть сусіди. 

 Вся творча діяльність Тетяни Шарової − великий внесок у розвиток духовності нашого міста. Вона  автор  поетичних збірок: “Голосую за лирику” (1970), “Доверие” (1981, “Розы на снегу” (1986), “Белокрылье” (1997), “Земное мое покаяние” (2003), “На гребне бытия” (2008),  книг прози “Невыдуманные рассказы” (2000),  і перекладів “Моя константа” та  чисельні публікації в пресі.

  Бажаємо Тетяні Миколаївні міцного здоров’я,  творчого натхнення, кипучої енергії, душевного спокою і благополуччя.