Гудимин липень

19 липня виповнюється 80 років від дня народження кавалера ордена “За заслуги” ІІІ ступеня,  члена Національної спілки письменників України, лауреата кількох літературно-мистецьких і літературних премій, письменника-краянина Андрія Дмитровича Гудими.

Вельмишановний Андрій Дмитрович, щиро вітаємо з ювілеєм. Зичимо козацького здоров’я, довголіття, миру, душевної гармонії, багато гарних нових книг, щедрих спонсорів і вдячних читачів.  Приєднуємось до ліричного вітання нашого земляка письменника Віктора Грабовського:

“Липень по-праву вважається місяцем не простим, а бджолиним! Отже – Гудиминим. Адже бджола в народі нашому недарма – г у д и м а. Тому й Андрій Дмитрович Гудима, відомий український поет і прозаїк саме на липень відклав, разом зі своїми, світлої пам’яті дорогими батьками, не лише духмяне своє поетичне народження, а й пишне, таке яскраво вишневе, ягідне повноліття. Тим паче, що вже першими, вельми соняшними поетичними збірками «Брость», «Жниво», «Жайворонкова пора» знакомитий у наукових колах учений агроном-селекціонер Андрій Гудима владно привернув аж надзвичайно пильну увагу й гурманів літературознавчих.

До слова сказати, його історичні поеми так само владно посіли зовсім окремішнє місце в українській літературі! Адже це вельми почесна сторінка також і в нашому літературознавстві! Як і його дивовижно сонцедайні та, водночас, трагічні романи, що цілком закономірно, ще й неодноразово висувалися на здобуття Державної Шевченківської премії. А це вже саме по собі – хіба ж ні?! – гідна оцінка творчості нашого видатного, мужнього ювіляра.

Особливого, надзвичайно вдячного почуття заслуговують ескізи Андрія Дмитровича до літературного портрета славетного Віктора Міняйла «Від ясних зір до квіту папороті». Адже саме у щирому слові про навчителя кількох поколінь українських письменників, як у чар-свічаді, бачимо й самого Андрія Гудиму.

Не лишень ясно лику парсуну, але й Людину...

Такечки ось і вийшло наше покоління, дорогий земляче, на життєву фінішну пряму... Тож дай тобі віри, Боже, не розчаруватися у друзях та силі рідного слова! З роси й води, ясновельможний Брате!”

‘